ч. 3 ст. 40 КЗпП встановлено заборону щодо звільнення працівників у період тимчасової непрацездатності.Проте у ч. 3 ст. 40 КЗпП йдеться про заборону звільнення у період тимчасової непрацездатності лише з ініціативи роботодавця, тобто з підстав, передбачених у ст. 40, 41 КЗпП. Тоді як звільнення за угодою сторін не належить до звільнення за ініціативою роботодавця. Тобто законодавство не містить заборони щодо звільнення під час лікарняного за згодою сторін. Тому навіть якщо працівник хворіє, його можна звільнити в строк, узгоджений між сторонами. Заява та наказ на звільнення будуть звичайними. Але лікарняний буде оплачений. Відповідно до ст 15 ЗАкону 1105 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Тобто такий ЛН слід оплатити. Проте самі лікарняні будуть вже оплачені після звільнення працівника. Адеж такий порядок їх оплати передбачений законодавстом. А саме тільки через 7 днів на 8й ЛН стає готовим до сплати і по ньому можна призначати матеріальне забезпечення у звязку з втратою працездатності.

Раді допомогти, звертайтесь ще!