Заява на звільнення пишіться за власним бажанням без зазначення підстав.

Звільнення працівника за його заявою з підстав мобілізації не можливе, оскільки за мобілізованим працівником відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709) на весь період його військової служби зберігаються місце роботи й посада.

Проте цілком можливим є звільнення мобілізованого працівника за його бажанням.

На підставі ст. 38 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n218) працівник має право за власною ініціативою розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.

Для цього працівник повинен надати письмову заяву про звільнення.

Щодо дотримання двотижневого строку для подання заяви, то це не є обов'язковою умовою для звільнення працівника. Тобто звільнення може відбутися й у значно коротший строк із дня подання заяви про звільнення, якщо роботодавець не заперечує.

Крім того, допускається звільнення мобілізованого працівника за угодою сторін, тобто за п. 1 ст. 36 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204) , але знову ж таки ініціатива має виходити від мобілізованого працівника. Тому, на нашу думку, краще оминати звільнення за п. 1 ст. 36 КЗпП мобілізованого працівника. Адже якщо йдеться про його власне бажання, то краще звільнити за ст. 38 КЗпП.

Одже, для звільнення вашого працівника необхідно щоб він надав заяву про звільнення за власним бажанням із зазначенням дати звільнення, при цьому поважних підстав звільнення не зазначав.

Раді допомогти, звертайтесь ще!