Різниця між звільненням за статтями 36 і 38 КЗпП
За власним бажанням працівник має право звільнитися без згоди роботодавця, за угодою сторін – лише за його згодою.
Ініціатором звільнення за власним бажанням може бути лише працівник – відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n218) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. Тобто якщо роботодавець не згоден, то покинути роботу раніше, аніж через 14 днів після подання своєї заяви про звільнення, працівник не може (якщо в нього немає поважних причин для звільнення) – це вважатиметься прогулом. Водночас, якщо роботодавець не заперечує, то звільнення можна провести і без відпрацювання двох тижнів – навіть у день подання заяви про звільнення, якщо роботодавець на це згоден. Затримувати ж звільнення довше, аніж на 14 днів після подання працівником заяви про звільнення за власним бажанням роботодавець не може.
Натомість за п. 1 ст. 36 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n204) за угодою сторін ініціатором звільнення може бути не лише працівник, а й роботодавець – він може надати працівнику пропозицію щодо згоди на звільнення, проте якщо працівник на це не погодиться, то роботодавець звільнити його за цією підставою не зможе. Водночас, і у випадку, коли працівник подасть заяву про звільнення саме за угодою сторін, то якщо роботодавець на це не згоден, він вправі відмовити працівнику у звільненні й працівник, на відміну від звільнення за власним бажанням, не зможе просто не виходити на роботу навіть і після відпрацювання двох тижнів – це буде прогулом.
Також у працівника є право в односторонньому порядку відкликати лише свою заяву про звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n218) і наказ про звільнення за таких обставин доведеться скасувати. А от при звільненні за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n204) такої можливості у працівника немає – якщо він подав заяву на звільнення за угодою сторін і на її підставі було видано наказ про звільнення, то скасувати його можна лише за взаємною домовленістю сторін (якщо роботодавець не бажає продовжувати з працівником трудові відносини, то він вправі не допускати його до роботи і не зобов'язаний скасовувати наказ про звільнення).
У Вашому випадку, якщо працівник виявляє бажання звільнитися раніше, аніж через два тижні, й роботодавець не заперечує, то за наслідками для працівника немає різниці у підставі для звільнення, він може обрати будь-яку – і за власним бажанням, і за угодою сторін.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Отримайте відповідь від 15 хвилин!
Послуга Особистий консультант доступна лише передплатникам пакетів Професіонал, Преміум, Преміум ПРО.
Приєднуйтесь до передплатників і отримуйте експертну підтримку в будь-який час!
Чи потрібно затверджувати ПВТР протоколом трудового колективу
нагадайте будь ласка. в організації з 01.01 відбудуться певні …

