Правовий статус трудових договорів за основним місцем роботи та за сумісництвом це самостійні трудові договори, які укладають, змінюють і припиняють окремо. Звільнення з основної роботи не тягне автоматичного припинення договору за сумісництвом, і навпаки. Звільнення за обома договорами може відбуватись одночасно або в різний час, за однаковими або різними підставами.
У разі одночасного звільнення за основним місцем роботи і за сумісництвом, розрахунки проводять окремо по кожному трудовому договору. До таких розрахунків входять: компенсація за невикористані дні щорічної відпустки; заробітна плата за відпрацьований час; вихідна допомога — якщо звільнення за обома договорами і за сумісництвом — у зв’язку з відмовою працівника продовжувати роботу у зв’язку зі зміною істотних умов праці. Вихідна допомога, передбачена ст. 44 КЗпП (наприклад, при звільненні за п. 6 ст. 36 КЗпП — відмова від продовження роботи через зміну істотних умов), виплачується за кожним місцем роботи, якщо за цією підставою звільняєте і за основним місцем роботи і за сумісництвом. Іншого законодавством не передбачено, немає норми, що вихідна допомога лише за основним місцем роботи виплачується, у разі звільнення за двома договорами. Якщо, наприклад, за основним місцем роботи звільняєте за п. 6 ст. 36 КЗпП, а за сумісництвом, наприклад, звільняється за власним бажанням, чи угодою сторін, тоді в такому випадку, за сумісництвом не буде вихідної допомоги, тому що підстава звільнення не передбачає, а буде лише за основним місцем роботи.

Раді допомогти, звертайтесь ще!