Встановлення різних норм робочого часу для працівників підприємства

Так, якщо така норма передбачена законодавством і для цього є обгрунтовані підстави

Робочий час поділяється на такі види:

-нормальної тривалості.

Статтею 50 КЗпП України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 встановлено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень

- скороченої тривалості.

Скорочена тривалість робочого часу згідно статті 51 КЗпП України встановлюється: для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень; для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, - не більш як 36 годин на тиждень. Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів підприємств, установ, організацій для працівників, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, а також для одиноких матерів та батьків, які виховують дитину без батька (матері), у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікарняному закладі
Встановлення скороченого робочого часу не впливає на розмір заробітної плати. Це означає, що час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов'язки, скорочується, однак працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.

- неповний робочий час.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Оплата праці у випадку, коли працівник працює неповний робочий час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Як правило, на умовах неповного робочого часу працюють сумісники, тобто особи, що уклали два або більше трудових договорів (з двома або декількома роботодавцями).

Конкретна тривалість робочого часу встановлюється на рівні організації - через локальні нормативно-правові акти та за угодою сторін трудового договору.

Раді допомогти, звертайтесь ще!