Визначення статусу працівника: проходив військову службу чи ні

Згідно з ч. 4 ст. 35 Конституції, у разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Стаття 1 Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу” каже, що альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством.

Проходження альтернативної (невійськової) служби визначається Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу» (зі змінами) та Положенням про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.1999 № 2066 (зі змінами).

Статтею 15 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачено, що для проходження базової військової служби направляються придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі (жіночої статі — добровільно), яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку.

Альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби в мирний час, при цьому заміна військової служби за призовом під час мобілізації на альтернативну (невійськову) службу законодавством не передбачена. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.

Отже, альтернативна служба в Україні у воєнний час не застосовується. Захист батьківщини є обов’язком кожного громадянина України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.

Раді допомогти, звертайтесь ще!