За ч. 1 ст. 26 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/conv#n298).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20/conv#n43) протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/conv#n298). Тобто наразі відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін може надаватися на будь-який строк – і на 3 тижні, і на кілька місяців. Конкретна причина для надання такої відпустки немає значення – працівник може вказати у заяві як причину сімейні обставини, воєнний стан тощо, а може й взагалі нічого не вказувати.

Звісно, для працівника вигідніше відпустка без збереження зарплати за ст. 25 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр/conv#n268), оскільки її період, на відміну від відпусток без збереження зарплати за угодою сторін за ч. 1 ст. 26 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/conv#n298), враховується до стажу для надання щорічної основної відпустки, проте право на неї мають лише певні категорії працівників – приміром, пенсіонери за віком (тривалістю до 30 календарних днів щорічно), працівники з інвалідністю (до 30 або до 60 календарних днів щорічно залежно від групи інвалідності) тощо. Тож якщо Ваша працівниця належить до якоїсь з таких категорій, то надавайте відпустку за ст. 25 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр/conv#n268), якщо ні – то за ч. 1 ст. 26 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/conv#n298).

Раді допомогти, звертайтесь ще!