Виплати та звільнення працівника під час відпустки: нюанси

Законодавством не встановлено граничних строків надання заяви та видання наказу для відпустки. Є норма про надання повідомлення про початок відпустки, що зазначена в графіку відпусток за 2 тижні. Тож в цьому випадку заява та наказ можуть бути датованими цими датами. Головне - щоб відпускні були виплачені у встановлений строк.

Щодо дат при звільненні.Звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) може бути двох видів: звільнення з поважних причин та звільнення без поважних причин. Відрізняються вони тим, що у першому випадку працівник не зобов'язаний повідомляти роботодавця про звільнення за два тижні. Він має право звільнитися хоча б і в день подання відповідної заяви. Якщо причина неповажна, то слід попередити роботодавця про звільнення за 2 тижні. Двотижневий строк попередження працівником про звільнення за власним бажанням обчислюється з наступного за днем подання заяви дня. Якщо в заяві про звільнення не зазначено день, з якого він просить його звільнити, таким днем вважається той, що настає через два тижні після подання заяви про звільнення (постанова Донецького апеляційного суду від 12.12.2019 р. у справі № 225/2304/19). Але водночас сторони трудового договору мають право домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви про це в межах двотижневого строку, навіть якщо відсутні поважні причини.Відлік двотижневого строку для визначення дати звільнення проводять з дня, що настає за днем фактичного попередження роботодавця про звільнення за власним бажанням. Статтею 241-1 КЗпП України визначено обчислення строків, передбачених КЗпП України, тобто який день вважати датою попередження роботодавця:
— день реєстрації заяви про звільнення відповідальним працівником підприємства, наприклад працівником відділу кадрів або секретарем, — якщо заява подавалася особисто працівником;
— день отримання працівником підприємства рекомендованого листа в поштовому відділенні під підпис — якщо заява на звільнення надіслана поштою.
Якщо останній день двотижневого строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку (днем звільнення) вважається найближчий робочий день (ст. 241-1 КЗпП). Відсутність дати звільнення, як і дати її написання, не робить заяву недійсною (рішення ВСУ від 19.11.2008 р. №6-14270св08; постанова ВС від 16.08.2018 г. у справі № 554/6423/17), тому що відлік двотижневого строку, для того щоб визначити дату звільнення, проводять з дня, що настає за днем фактичного попередження роботодавця про звільнення за власним бажанням.. Наприклад, якщо заява подана та зареєстрована 16.09.2025, днем звільнення (соатннім робочим днем) буде 30.09.2025 р. Але не заборонено заяву надати і раніше.
В день звільнення роботодавець має видати наказ про звільнення, надати працівнику копію такого наказу, повідомлення про нараховані та виплачені кошти та провести остаточний розрахунок. Якщо всі належні кошти були виплачені працівнику раніше, то в день звільнення ніяких виплат не буде.

Раді допомогти, звертайтесь ще!