Право зовнішнього сумісника на додаткову відпустку за особливості праці

Відповідно до ст. 9 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (статті 7 та 8 Закону про відпустки), зараховують час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади.
Така відпустка надається пропорційно відпрацьованому часу (п. 6 Порядку № 16-2), а до стажу, який дає право на відпустку, зараховують дні, коли працівник фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого часу, встановленої для працівників таких виробництв, робіт, професій, посад (п. 7 Порядку № 16-2). Як зазначали Мінсоцполітики в листі від 28.08.2013 № 116/13/32-13 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v116_739-13#Text щодо схожої ситуації працівнику, який працює за сумісництвом на 0,5 ставки, може надаватися відпустка за особливий характер праці, якщо за встановленим графіком роботи певну кількість днів він зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого часу, встановленого для даної категорії працівників. Тривалість щорічної додаткової відпустки конкретного працівника буде залежати саме від кількості відпрацьованих ним таких днів. Тобто правом на відпустку можуть скористатися тільки тренери-викладачі, які працюють в особливих умовах на 0,5 ставки і більше, при чому йому робочий час встановлений таким чином, що він працює не менше половини тривалості робочого дня. Якщо працівник зайнятий у таких умовах менше половини робочого часу, додаткову відпустку йому не можна надавати (див. листи Мін­праці від 27.01.2011 р. № 14/13/116-11 і від 24.05.2007 р. № 154/13/116-07).

Раді допомогти, звертайтесь ще!