Відсутність інженера нормувальника ускладнює розробку розцінок роботи

Той, у кого це в завданнях і обовʼязках посадової інструкції.

КП https://kadroland.com/professions-classifier , поряд з іншим, містить низку професійних назв ро-

біт, так чи інакше причетних до нормування праці, як-от:

— «Начальник нормативно-дослідної лабораторії (станції) з питань праці» — код КП 1232;

— «Технік з нормування праці» — код КП 3119;

— «Директор з кадрових питань та побуту» — код КП 1232;

— «Начальник бюро організації праці та заробітної плати цеху» — код КП 1232;

— «Інженер з нормування праці» — код КП 2412.2;

— «Інженер з організації та нормування праці» — код КП 2412.2;

— «Нормувальник гірничий» — код КП 2412.2;

— «Нормувальник гірничий на підземних роботах» — код КП 2412.2 тощо.

Перші три професійні назви робіт — керівні, і тому відповідні працівники не займаються безпосередньо нормуванням. Їхні обов’язки — організовувати, координувати, контролювати і повноцінно забезпечувати, серед іншого, процес упровадження норм на виробництві, підвищуючи тим самим продуктивність праці робочого персоналу. Зверніть увагу, що два інженери з наведеного переліку практично не відрізняються своїми обов’язками. Єдина різниця: до завдань «Інженера з нормування праці» не належать питання поліпшення умов організації праці на виробництві.

Якщо кадровик:

— не розуміє питання нормування праці, йому важко винаходити способи належного управління кадрами. Не завжди працівники згодні з тими умовами праці, які прописані в їхньому трудовому договорі, посадових (робочих) інструкціях;

— знає всі види робіт, розуміє інтенсивність і час їхнього виконання, він у змозі оптимізувати робочі процеси як окремого працівника, так і групи. Крім того, кадровик може надавати змістовні пропозиції щодо поліпшення оплати праці, а також зменшення витрат часу на діяльність працівників, не передбачену нормативами праці (через відгули, перерви тощо).

Нагадуємо, що при відрядній оплаті праці розцінки визначаються виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу). Відрядна розцінка визначається (ст. 90 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n582 ):

— або шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку;

— або шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях.

Норми виробітку (норми часу) і норми обслуговування визначаються виходячи з нормальних умов праці, якими вважаються (ст. 88 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n572):

1) справний стан машин, верстатів і пристроїв;

2) належна якість матеріалів та інструментів, необхідних для виконання роботи, і їх вчасне подання;

3) вчасне постачання виробництва електроенергією, газом та іншими джерелами енергоживлення;

4) своєчасне забезпечення технічною документацією;

5) здорові та безпечні умови праці (додержання правил і норм з техніки безпеки, необхідні освітлення, опалення, вентиляція, усунення шкідливих наслідків шуму, випромінювань, вібрації та інших факторів, які негативно впливають на здоров’я працівників, тощо).

Якщо працінвик знається на цьому, це фіксують у посадовій інструкції. Адже якщо виникає необхідність, коло завдань та обов'язків окремих працівників може бути розширене з дорученням їм робіт, передбачених для різних груп посад, рівних за складністю, виконання яких не потребує іншої спеціальності, кваліфікації (абз. 4 п. 6 Загальних положень ДКХП 1 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0336203-04#o23 ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!