Визначення відрядження для віддаленого працівника при поїздці

Поїздку до офісу роботодавця можна визнати відрядженням, якщо це зафіксовано в договорі та наказі.

З 2 травня 2025 року набули чинності нові норми, які регламентують службові відрядження надомних і дистанційних працівників. Відповідні зміни внесені Законом № 4339-IX https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4339-20#Text до Кодексу законів про працю України (КЗпП). Вперше законодавець прямо визначив можливість направлення таких працівників у відрядження, а також визначив механізм узгодження маршруту, місця відправлення і повернення.

У разі направлення у службове відрядження працівника, який виконує роботу дистанційно (стаття 60-2 КЗпП), у тому числі при його відрядженні до місцезнаходження роботодавця, пункт відправлення працівника у відрядження та пункт, до якого працівник повертається з відрядження, встановлюються роботодавцем за погодженням із працівником під час узгодження маршруту поїздки та зазначаються у наказі (розпорядженні) про відрядження. (ст.121 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n719)

Відповідно до Закону № 4339, процедура направлення у відрядження визначається індивідуально в договорі:

для дистанційної роботи
для надомної роботи
Працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє місцезнаходження будь-яким зручним способом, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій., якщо він має їхати у відрядження.

Отже, поїздка до Києва на захід (до роботодавця) можна визнати відрядженням, якщо це зафіксовано в договорі та в наказі, і обовязково вказано місця відправлення і маршруту.

Трудові договори з такими працівниками слід оновити після затвердження нових форм Мінекономіки

Раді допомогти, звертайтесь ще!