Уніфікація написання посад в кадрових документах: рекомендації та правила

Для посади інженер-конструктор передбачено п’тирівневе категоріювання згідно Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХП).

У 1 Випуску ДКХП встановлено наступні кваліфікаційні категорії для посади інженера-конструктора:

Провідний інженер-конструктор: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією інженера-конструктора I категорії — не менше 2 років.

Інженер-конструктор I категорії: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією інженера-конструктора II категорії: для магістра — не менше 2 років; спеціаліста — не менше 3 років.

Інженер-конструктор II категорії: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст); для магістра — без вимог до стажу роботи, для спеціаліста — стаж роботи за професією інженера-конструктора III категорії — не менше 2 років.

Інженер-конструктор III категорії: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст). Стаж роботи за професією інженера-конструктора — не менше 1 року.

Інженер-конструктор: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст) без вимог до стажу роботи.

Тож у штатному розписі правомірно, щоб був інженер-конструктор І категорїі та інженер-конструктор без категорії.

Щодо нумерації наказів, розпочинайте з № 1 з нового календарного року і це правило застосовуйте в межах кожної групи наказів: накази з основної діяльності; кадрові накази тимчасового строку зберігання; кадрові накази тривалого строку зберігання тощо відповідно до правил діловодства, зокрема ДСТУ 4163:2020.

Раді допомогти, звертайтесь ще!