Дії роботодавця при тривалому лікарняному: звільнення та умови

Поки що підстав для звільнення немає.

Законодавча норма п.5 ст. 40 КЗпП передбачає можливість звільнення через нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231. У Вашому випадку ще немає чотирьох місяців. Звільнити працівника за п. 5. ст. 40 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231) можливо вже на наступний день після закінчення терміну чотирьох місяців, якщо його хвороба не пов’язана з професійним захворюванням, або трудовим каліцтвом і не є захворюванням на туберкульоз.
Якщо ж непрацездатність триває менше чотирьох місяців поспіль, або більше чотирьох місяців, але з перервами, хоча і короткочасними (навіть на один день працівник вийде на роботу, або у перервах між датами в листках непрацездатності оформить відпустку), підстав для звільнення працівника з роботи за пунктом 5 статті 40 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231) немає. Якщо працівник стане до роботи після тимчасової непрацездатності, то роботодавець теж буде не вправі звільнити працівника у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю понад чотири місяці поспіль.
У разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця останній зобов’язаний також у день звільнення видати працівнику копію наказу про звільнення з роботи (частина друга ст. 47 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n310). Очевидно, що через хворобу у день звільнення працівник на роботі відсутній. Згідно із пунктом 4.2 Інструкції № 58 , якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то роботодавець у цей день надсилає працівникові поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Оскільки на день звільнення працівник хворіє, роботодавець повинен надіслати йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Також доцільно у конверт вкласти засвідчену копію наказу про звільнення та повідомленян про нараховані суми.

Законодавство не визначає максимальний термін перебування на лікарняному. Немає мінімальної чи максимальної кількості днів перебування на лікарняному в рік. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується ПФУ за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (ч. 2 ст. 15 Закону України від 23.09.1999 №1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Є обмеження щодо терміну лікарняного, після спливу якого хворий обов'язково направляється на огляд до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:

тимчасова непрацездатність триває безперервно протягом 120 календарних днів з дня її початку, що підтверджено медичними висновками про тимчасову непрацездатність та/або листками непрацездатності у паперовій формі.
тимчасова непрацездатність, що спричинена одним і таким самим захворюванням або станом, тривала з перервами, але загалом протягом 150 календарних днів протягом року;
захворювання на туберкульоз. У такому випадку направлення на оцінювання здійснюється через 10 місяців з дня настання непрацездатності незалежно від безперервності (п. 1 Критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15.11.2024 №1338).

Раді допомогти, звертайтесь ще!