Складнощі звільнення працівниці під час лікарняного: юридичні нюанси

Заява про звільнення вважається поданою не в день, зазначений у самій заяві, а в день реєстрації такої заяви.

Заяви про звільнення мають бути зареєстровані (у Журналі реєстрації вхідної кореспонденції або в окремому Журналі реєстрації заяв працівників) і днем подання заяви вважається саме день реєстрації такої заяви, а не день, який працівниця зазначила у заяві як дату її подання (адже дату на заяві можна проставити будь-яку, хоч і місячної давності). Тому двотижневий строк, який має минути з дня попередження про звільнення за власним бажанням, встановлений у ст. 38 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n218), відлічується саме від дня реєстрації заяви про звільнення.

Водночас, зверніть увагу, що у разі наявності поважних причин для звільнення, у т. ч. і переїзду на нове місце проживання (такий переїзд не потрібно підтверджувати документами), роботодавець зобов'язаний звільнити працівника у строк, про який він просить у заяві. Тож Вашому керівнику не варто затримувати звільнення працівниці, оскільки вона має право звільнитися у бажаний для неї день, і лікарняний не є перешкодою для звільнення за власним бажанням (у ч. 3 ст. 40 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n231) міститься заборона на звільнення під час тимчасової непрацездатності лише з ініціативи роботодавця, а за власним бажанням звільнення проводиться і під час лікарняного).

Раді допомогти, звертайтесь ще!