Правила оформлення наказів: як правильно писати прізвище та ім'я

Ні, не зовсім так.

ДСТУ 4163:2020, що діє з 01.09.2021 змінив стандарти оформлення службових документів.
Стандарт визначає порядок написання лише для окремих реквізитів (підпис, адресат, гриф затвердження, віза, відмітка про ознайомлення тощо), яким скеровує вказувати власне ім’я та ПРІЗВИЩЕ в реквізитах, що містять підпис. Для інших реквізитів, зокрема, тексту документа він не визначає спеціальних умов. Тому все залежить від того, де саме в документі згадується працівник. У реквізитах, що містять підпис (підпис, віза, гриф погодження, засвідчення копії тощо) ДСТУ 4163:2020 передбачає форму «Власне ім'я ПРІЗВИЩЕ», наприклад: Тарас ШЕВЧЕНКО.
У реквізиті «Адресат» також використовують форму «Власне ім'я ПРІЗВИЩЕ» у відповідному відмінку, наприклад: Тарасу ШЕВЧЕНКУ.
У тексті наказів з кадрових питань порядок визначають не ДСТУ, а спеціальні акти. Для підприємств недержавної форми власності діють Правила організації діловодства, затверджені наказом Мін'юсту № 1000/5. Вони передбачають зазначення прізвища великими літерами, а імені та по батькові — малими, наприклад:
ПРИЙНЯТИ:
ШЕВЧЕНКА Тараса Григоровича...
Примірні форми кадрових документів, затверджені Мін'юстом, для працівника, якого стосується кадрова дія, передбачають формат в тексті — «ПРІЗВИЩЕ, Власне ім'я, по батькові».
Тому наразі слід розмежовувати:
• підпис, адресат, віза, гриф затвердження, відмітки про ознайомлення, — Тарас ШЕВЧЕНКО;
• відомості про працівника у тексті довідок, наказів — ШЕВЧЕНКО, Тарас Григорович

Раді допомогти, звертайтесь ще!