Процедура укладення нового колективного договору без спільного представницького органу

Роботодавець має письмово звернутися до всіх первинних профспілкових організацій на підприємстві та вести переговори з усіма профспілками, які виявлять намір брати участь, навіть якщо спільний представницький орган не створено. Кожна первинна профспілка має право самостійно представляти працівників у соціальному діалозі й колективних переговорах, тому обмеження переговорів лише «старою» профспілкою або лише «більшістю» не відповідає принципу рівності профспілок.

Обґрунтування

1. Хто є сторонами соціального діалогу на локальному рівні. Закон прямо визначає, що на локальному рівні стороною працівників є первинні профспілкові організації, а за їх відсутності – вільно обрані представники працівників. Це означає, що всі діючі первинні профспілки на підприємстві є потенційними суб’єктами колективних переговорів, а не лише та, що підписала чинний договір чи має більшість членів. Такий підхід випливає з конструкції сторін соціального діалогу на локальному рівні в Законі України «Про соціальний діалог в Україні» Про соціальний діалог в Україні.

2. Наслідки наявності кількох профспілок без СПО. Норма про спільні представницькі органи прямо стосується національного, галузевого та територіального рівнів і критеріїв репрезентативності, однак на локальному рівні закон уже визначив, що суб’єктами сторони працівників є всі первинні профспілкові організації. Отже, відсутність СПО не позбавляє жодну профспілку права бути стороною переговорів і не дає роботодавцю підстав ігнорувати решту профспілок. Це означає, що повідомлення про початок колективних переговорів доцільно надсилати кожній первинній профспілковій організації, яка діє на підприємстві Про соціальний діалог в Україні.

3. Окремі повноваження кожної профспілки підтверджені судовою практикою. Верховний Суд, аналізуючи повноваження первинних профспілок, виходить з того, що кожна первинна профспілкова організація має власні повноваження щодо захисту прав працівників і діє не тільки в інтересах своїх членів, а й у колективних інтересах усіх працівників підприємства. Це прямо відображено у висновку, що будь-яка первинна профспілка може самостійно реалізовувати свої повноваження, не будучи членом СПО і навіть не беручи участі в укладенні чинного колдоговору, зокрема – вимагати звільнення керівника за ст. 45 КЗпП. Така логіка застосовується й до участі в колективних переговорах як формі соціального діалогу ст. 45 Кодексу законів про працю України.

4. Як це впливає на відповіді на ваші питання.

1. Кому надсилати повідомлення. Враховуючи, що суб’єктами сторони працівників на локальному рівні є всі первинні профспілкові організації, роботодавець має направити письмові повідомлення про початок колективних переговорів усім діючим профспілкам на підприємстві, а не лише підписанту чинного КД. Це мінімізує ризики спорів щодо порушення прав «непідписантів» як суб’єктів соціального діалогу Про соціальний діалог в Україні.

2. З ким вести переговори. Якщо СПО не створено, роботодавець повинен організувати переговорний процес так, щоб у ньому могли брати участь усі первинні профспілки, які виявили бажання брати участь. Це може бути: спільна робоча комісія з представниками всіх профспілок; або декілька представників сторони працівників у складі однієї переговорної комісії. Пріоритизація «старої» профспілки чи лише тієї, що представляє більшість, без надання можливості участі іншим, суперечить рівності профспілок і судовій позиції щодо їхніх повноважень ст. 45 Кодексу законів про працю України.

5. Щодо роз’яснень Держпраці та міністерства. Нормативних приписів чи обов’язкових офіційних роз’яснень, які б дозволяли роботодавцю вести переговори лише з «однією» профспілкою за наявності кількох, у наведених джерелах немає. Профільні матеріали та позиція Верховного Суду орієнтують на те, що кожна первинна профспілка є суб’єктом соціального діалогу й захисту колективних інтересів працівників, отже їх усіх слід залучати до переговорів, якщо вони цього бажають ст. 45 Кодексу законів про працю України.

Підсумовуючи, роботодавцю доцільно формально і фактично залучати до переговорів усі первинні профспілки, які діють на підприємстві, та будувати переговорну процедуру з урахуванням їхньої рівності як сторін соціального діалогу.