Звільнення мобілізованого працівника: чи потрібно його повертати на роботу

Достатньо одразу видати наказ про звільнення за угодою сторін на підставі заяви працівника, повертати його на роботу перед звільненням не потрібно. Головна умова — щоб ініціатива припинення трудового договору виходила саме від мобілізованого працівника.

Обґрунтування

За мобілізованим працівником зберігаються лише місце роботи та посада, але трудові відносини можуть бути припинені за його волевиявленням. Частина третя статті 119 Кодексу законів про працю України гарантує мобілізованим працівникам збереження місця роботи і посади на період військової служби, але не забороняє їм припиняти трудові відносини за власним бажанням або за угодою сторін. ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України

Заборона стосується звільнення за ініціативою роботодавця, а не за заявою працівника. Роз’яснення контролюючих органів та судова практика виходять з того, що роботодавець не має права ініціювати звільнення мобілізованого працівника, але працівник може припинити трудові відносини за власною заявою як за власним бажанням, так і за угодою сторін, у тому числі під час проходження служби. ст. 119 КЗпП

Формальне «повернення» на роботу перед звільненням не вимагається. Наказ про увільнення від роботи «на період проходження військової служби» діє до моменту звільнення працівника з військової служби або припинення трудового договору. Подання заяви про звільнення та видання наказу про звільнення за угодою сторін припиняє трудові відносини без потреби видавати окремий наказ про повернення до роботи.

Отже, ваші дії: на підставі заяви працівника оформіть наказ про звільнення за угодою сторін із зазначенням дати 31.07.2026 року, проведіть остаточний розрахунок і видайте (надішліть) йому належні документи та суми в день звільнення. Це завершить трудові відносини, а увільнення від роботи у зв’язку з мобілізацією автоматично втрачає актуальність у зв’язку з припиненням трудового договору.

Алгоритм дій

1. Перевірити заяву працівника. Переконайтеся, що в заяві чітко зазначено прохання припинити трудовий договір за угодою сторін з 31.07.2026 року.
2. Погодити дату й підставу. На заяві керівник проставляє резолюцію про згоду на звільнення за угодою сторін саме цією датою.
3. Підготувати наказ про звільнення. Оформіть наказ про припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП із датою 31.07.2026 року, посилаючись на заяву працівника як підставу.
4. Провести остаточний розрахунок. Нарахувати і виплатити всі належні суми (зарплату, компенсацію за невикористані відпустки тощо) у день звільнення.
5. Видати працівнику документи. Передати копію наказу про звільнення, розрахунковий лист та, за наявності, трудову книжку або надіслати їх поштою чи через уповноважену особу за домовленістю з працівником.

Ризики / нюанси

1. Ініціатива має бути тільки від працівника. Якщо буде доведено примус чи фактичну ініціативу роботодавця, звільнення можуть визнати незаконним як обхід гарантій мобілізованого працівника.

2. Коректне документування волевиявлення. Заява має бути збережена в особовій справі, а спосіб її отримання (електронною поштою, месенджером, поштою, через довірену особу) бажано зафіксувати внутрішнім актом чи відміткою на самій заяві.

3. Табель обліку робочого часу після звільнення. До дати звільнення працівник обліковується як увільнений від роботи (код «ІН» / 22), з дати звільнення він більше не табелюється, навіть якщо фактично продовжує військову службу.

Підсумок: у вашій ситуації не потрібно повертати працівника на роботу перед звільненням, достатньо заяви працівника і наказу про звільнення за угодою сторін з узгодженої дати.