Алгоритм дій кадровика при засудженні працівника до в'язниці

Потрібно звільнити працівника за п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП на підставі вироку суду, що набрав законної сили, і зробити це не пізніше трьох днів з дати отримання копії судового рішення роботодавцем. Днем звільнення вважайте останній день роботи працівника, а наказ видавайте поточною датою після отримання копії вироку.

Обґрунтування

Підставою для припинення трудового договору є набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі або інше покарання, яке виключає можливість продовження роботи. Це прямо передбачено п. 7 ч. 1 ст. 36 Кодекс законів про працю України. У такому разі роботодавець зобов’язаний припинити трудовий договір саме за цією нормою.

Закон встановлює триденний строк для звільнення після отримання копії судового рішення. Особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання підприємством копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили. Це підтверджує роз’яснення Держпраці Роз'яснення Держпраці (ПРАЦЯ).

Днем звільнення вважається останній день роботи працівника. Це випливає з Інструкції про порядок ведення трудових книжок, де зазначено, що днем звільнення є останній день роботи. Водночас наказ про звільнення видається поточною датою після отримання копії вироку, звільнення фактично оформлюється «ретроспективно».

У наказі про звільнення та трудовій книжці потрібно точно відтворити формулювання норми. Слід зазначити: «звільнений у зв’язку з набранням законної сили вироком суду, яким працівника засуджено до позбавлення волі, п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП». Це убезпечує роботодавця від претензій щодо неправильної підстави звільнення.

Роботодавець повинен провести повний розрахунок і видати працівнику належні документи. У день звільнення потрібно нарахувати і виплатити всі належні суми та видати копію наказу про звільнення і письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми. Якщо трудова книжка зберігається у роботодавця, на вимогу працівника в неї вноситься запис про звільнення.

Алгоритм дій

1. Отримати підтвердження вироку.
   Переконайтесь, що у вас є копія вироку суду з відміткою про набрання законної сили або окремий документ суду про це. Від цієї дати обчислюється триденний строк для звільнення.

2. Перевірити дату фактичного припинення роботи.
   Встановіть, коли працівник фактично востаннє виконував трудові обов’язки, оскільки саме цей день буде датою звільнення у наказі та трудовій книжці.

3. Підготувати наказ про звільнення.
   У наказі вкажіть:
   – дату звільнення як останній день роботи;
   – підставу: п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП;
   – реквізити вироку суду (суд, дата, номер справи).

4. Оформити записи у кадрових документах.
   Внести запис до особової картки, особової справи, табеля обліку робочого часу (період відсутності до звільнення табелюється як неявка без оплати, оскільки робота не виконується).

5. Провести остаточний розрахунок.
   Нарахувати всі належні суми: зарплату за відпрацьований час, компенсацію за невикористані дні відпустки тощо. Виплатити їх у день звільнення або не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги, якщо в день звільнення працівник не працював.

6. Внести запис до трудової книжки (за наявності / вимогою).
   Запис формулюйте відповідно до закону з посиланням на п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Після цього видати трудову книжку працівнику або надіслати повідомлення про необхідність її отримати, якщо працівник відсутній.

7. Повідомити працівника.
   Надішліть за відомою адресою копію наказу про звільнення та письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми. Це важливо для фіксації виконання обов’язку роботодавця.

Дотримання наведеного алгоритму в межах триденного строку з моменту отримання вироку мінімізує ризик поновлення працівника на роботі через процедурні порушення.