Звільнення заступника керівника та збереження посади лікаря

Частково так, але просто «перевести» з 0,5 на 1,0 без звільнення не можна, якщо це сумісництво або суміщення, тож діє комбінація звільнення і нового оформлення.

Обґрунтування

1. Визначаємо вид зайнятості за посадою лікаря Якщо лікар працює додатково до основної посади заступника як внутрішній сумісник, то це окремий трудовий договір за сумісництвом, а не переведення. Відповідно до ст. 102-1 Кодексу законів про працю сумісництво – це інша оплачувана робота на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час, тому зміна «0,5 на 1,0» фактично є зміною трудових відносин.

2. Оформлення звільнення з посади заступника З посади заступника керівника потрібно оформити звільнення за відповідною підставою КЗпП (найчастіше – за ст. 38 чи п. 1 ст. 36). Роботодавець видає наказ про звільнення, у день звільнення: видає копію наказу про звільнення та письмове повідомлення про нараховані й виплачені суми, проводить повний розрахунок, а також вносить запис до трудової книжки за вимогою працівника, як того вимагають ст. 47 і ст. 116 КЗпП.

3. Варіанти дій із посадою лікаря Подальші кроки залежать від того, як зараз оформлена ця 0,5 посади:

• якщо це внутрішнє сумісництво, то роботу за сумісництвом без основного місця роботи залишати не можна, тому:
  1. звільняєте працівника з роботи за сумісництвом лікарем (окремий наказ про звільнення);
  2. приймаєте його за основним місцем роботи на посаду лікаря з повною зайнятістю 1,0 ставки (заява, наказ про прийняття, повідомлення до ДПС тощо), оскільки кожен трудовий договір укладається окремо згідно зі ст. 24 КЗпП.
• якщо це суміщення (доплата до посади заступника), то після звільнення із посади заступника суміщення автоматично припиняється, і потрібно прийняти працівника на посаду лікаря за основним місцем роботи через новий трудовий договір та наказ.

4. Як сформулювати накази, щоб не було помилок Рекомендовано оформити мінімум два (або три) окремі накази:

• наказ про звільнення з посади заступника з посиланням на конкретну статтю КЗпП та зазначенням дати звільнення (останній день роботи на цій посаді є днем звільнення відповідно до п. 2.27 Інструкції № 58, затвердженої наказом від 29.07.1993 № 58);
• якщо є сумісництво – наказ про звільнення з посади лікаря за сумісництвом;
• наказ про прийняття/переведення на посаду лікаря за основним місцем роботи (якщо це новий трудовий договір – наказ про прийняття з дати, наступної за днем звільнення з основної посади), оформлений за довільною формою або за типовою формою П-1 з урахуванням вимог ДСТУ 4163:2020 та Правил організації діловодства, затверджених наказом Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5.

Рекомендація:

Доцільно спочатку письмово зафіксувати в заявах працівника: 1) звільнення з посади заступника; 2) звільнення з посади лікаря за сумісництвом (якщо є); 3) прийняття на посаду лікаря за основним місцем роботи з повною ставкою, а в наказах чітко рознести ці події по датах, щоб не було накладення основної та сумісницької роботи.

Правильне рознесення звільнення й нового прийняття, а також коректне зазначення підстав КЗпП у наказах допоможе уникнути претензій Держпраці та спорів із працівником.