Право на звільнення працівника без попередження у відпустці

Звільнити «сьогодні» на підставі бойових дій ви не зобов’язані, бо Харків є зоною можливих, а не активних бойових дій і працівник ще й працює на критичному підприємстві, тож маєте право дотриматися 2‑тижневого строку попередження, якщо немає інших поважних причин або домовленості сторін.

Обґрунтування

1. Дводтижневий строк попередження є загальним правилом. За безстроковим договором працівник має право звільнитися за власним бажанням, письмово попередивши роботодавця за 2 тижні, а норма вимагає саме попередження, а не обов’язкове «відпрацювання» цього строку (ст. 38 Кодексу законів про працю України). Дні щорічної відпустки входять до цього 14‑денного строку, тому виходити з відпустки для «відпрацювання» не потрібно, але дата звільнення за відсутності поважних причин має бути не раніше ніж через 2 тижні.

2. «Воєнна» підстава для негайного звільнення стосується лише активних бойових дій. Право розірвати трудовий договір у строк, зазначений у заяві, у зв’язку з бойовими діями, прямо прив’язане до розташування підприємства в районі ведення бойових дій і діє із застереженням про винятки для примусово залучених до суспільно корисних робіт та працівників об’єктів критичної інфраструктури (ст. 4 Закону № 2136-IX). Для територій можливих бойових дій такого автоматичного права негайного розірвання саме з цієї причини норма не надає.

3. Статус критичного підприємства додатково обмежує негайне звільнення. Якщо працівник залучений до робіт на об’єктах критичної інфраструктури, роботодавець має право відмовити в негайному звільненні навіть у випадку, коли підприємство фактично знаходиться в районі активних бойових дій, оскільки це прямо виділено як виняток у вищезгаданій нормі Закону № 2136. У вашій ситуації комбінація «критичне підприємство + зона можливих бойових дій» не створює обов’язку звільняти в день заяви.

4. Можливість скоротити строк – лише за згодою або за іншою поважною причиною. Якщо сторони досягнуть згоди, договір можна припинити у будь‑який погоджений день (фактично за угодою сторін), а якщо працівник наведе інші поважні причини, передбачені ч. 1 ст. 38 КЗпП (переїзд, догляд за дитиною, хворим, вступ до ЗВО тощо), роботодавець зобов’язаний розірвати договір у строк, зазначений у заяві (ст. 38 КЗпП). Проте сама по собі «зона можливих бойових дій», без статусу району активних бойових дій, не створює такої безумовної підстави.

У вашому випадку ви можете законно встановити датою звільнення день після закінчення 14‑денного строку попередження, навіть якщо весь цей період припадає на відпустку.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?