Табелювання лікарів: документи та правила для обліку робочого часу

Лікарів табелюють за тими самими правилами, що й інших працівників, із урахуванням їхньої скороченої норми робочого часу та можливого підсумованого обліку роботи за змінним графіком, а документально це регулюють типова форма табеля № П-5 та норми тривалості робочого часу медичних працівників, затверджені МОЗ, разом із нормами КЗпП про робочий час.

Обґрунтування

1. Форма табелю для лікарів та її статус. Облік робочого часу працівників закладів охорони здоров’я ведуть, як правило, за типовою формою № П-5 «Табель обліку використання робочого часу», затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489, яка має рекомендаційний характер, а роботодавець може розробити власну форму за умови збереження потрібних показників обліку робочого часу та реквізитів первинного документа (наказ № 489, ст. 9 Закону № 996-XIV).

2. Скорочена норма часу для медиків. Право медичних працівників на скорочену тривалість робочого часу встановлено ч. 2 ст. 51 КЗпП, а конкретну тижневу норму (зокрема 38,5 години для більшості медпрацівників, 33 години для лікарів, що ведуть виключно амбулаторний прийом, 40 годин для адмінперсоналу тощо) визначає наказ МОЗ від 25.05.2006 № 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я» (ч. 2 ст. 51 КЗпП, наказ № 319).

3. Табелювання при звичайному (5-денному) графіку. За 5-денного робочого тижня в табелі для лікарів відображають фактичні години відповідно до їхньої норми (наприклад, 7,7 години на день при 38,5-годинному тижні або 6,6 години при 33-годинному для «чистого» амбулаторного прийому), орієнтуючись на затверджені в закладі норми тривалості робочого часу та відповідні місячні норми годин для різних тижневих тривалостей (наказ № 319, ст. 50–52 КЗпП).

4. Підсумований облік та змінний графік лікарів. Для лікарів стаціонарних відділень, які працюють цілодобовими або змінними чергуваннями, застосовують підсумований облік робочого часу за графіками змінності, щоб за обліковий період загальна сума годин не перевищувала встановлену норму, що відповідає ст. 61 КЗпП та Методичним рекомендаціям щодо підсумованого обліку робочого часу, затвердженим наказом Мінсоцполітики від 19.04.2006 № 138 (ст. 61 КЗпП, наказ № 138).

5. Відображення нічних годин та доплат. Для лікарів, які чергують у нічний час, у табелі окремо фіксують кількість нічних годин, оскільки нічний час визначено ч. 3 ст. 54 КЗпП, а робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі згідно зі ст. 108 КЗпП, а розміри доплат установлюють у колективному договорі (ч. 3 ст. 54 КЗпП, ст. 108 КЗпП).

6. Локальне регулювання табелювання в медзакладі. Питання порядку ведення табеля, відповідальних осіб, строків подання до бухгалтерії, використання кодів явок і неявок, правил коригування тощо доцільно закріплювати в окремому положенні про табельний облік або про облік використання робочого часу, якого вимагають як трудові, так і бухгалтерські норми щодо організації достовірного обліку робочого часу (ч. 2 ст. 30 Закону про оплату праці, ст. 9 Закону № 996-XIV).

Коректне табелювання лікарів ґрунтується на застосуванні типової або власної форми табеля № П-5 з урахуванням норм тривалості робочого часу для медпрацівників, встановлених законодавством і локальними актами закладу.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?