Особливості прийняття на роботу внутрішньо переміщених осіб в Україні

Особливих відмінностей у процедурі прийняття на роботу ВПО немає, додаткових обов’язкових документів для особової справи чи бухгалтерії закон не вимагає, але статус ВПО може дати роботодавцю право на компенсацію витрат і працівнику — на додаткову відпустку без збереження зарплати.

Обґрунтування

1. Процедура прийняття на роботу для ВПО стандартна. Закон не встановлює окремого порядку працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, тому діють загальні правила: заява (якщо застосовується), наказ, трудовий договір, військово-облікові документи, подання повідомлення до податкової тощо. Закон про ВПО гарантує реалізацію права на зайнятість "відповідно до законодавства України" без додаткових умов щодо прийняття на роботу саме як ВПО, що випливає зі ст. 7 Закону № 1706-18.

2. Статус ВПО не є обов’язковою умовою для працевлаштування. Особа може працювати незалежно від того, чи оформлювала вона довідку ВПО. Відсутність статусу ВПО не обмежує укладення трудового договору і не створює для роботодавця окремих кадрових процедур.

3. Додаткових обов’язкових документів для особової справи немає. Перелік документів при прийнятті на роботу для ВПО такий самий, як для інших працівників: документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків, трудова книжка (якщо ведеться), документи про освіту (за потреби посади), військово-обліковий документ для військовозобов’язаних. Закон про ВПО не встановлює обов’язку зберігати у роботодавця копію довідки ВПО.

4. Статус ВПО може бути потрібен лише для окремих пільг.

   1. Для компенсації витрат на оплату праці роботодавцю: щоб отримати компенсацію за працевлаштування, у працівника має бути належним чином оформлена довідка ВПО, видана після 24.02.2022, і дані про неї перевіряються відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2022 № 331.
   2. Для відпустки без збереження зарплати до 90 днів: у період воєнного стану роботодавець зобов’язаний надати за заявою працівника, який набув статусу ВПО або виїхав за кордон, відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 90 календарних днів згідно з ч. 4 ст. 12 Закону № 2136-IX. Підтвердженням статусу є довідка ВПО, але її подання ініціює сам працівник, коли хоче скористатися правом.

5. Роботодавець не має доступу до реєстру ВПО і не зобов’язаний сам його перевіряти. Єдина інформаційна база даних про ВПО створена для обліку таких осіб, а порядок доступу до неї визначає КМУ; відповідальним органом за її ведення є центральний орган, що формує політику у сфері зайнятості і соцзахисту, як встановлено Законом № 921-19. Роботодавець може дізнатися про статус ВПО лише від самого працівника, якщо тому це потрібно для отримання пільг.

Для оформлення прийняття ВПО достатньо стандартного пакета документів, а довідку ВПО доцільно просити лише тоді, коли плануєте компенсацію або надання "воєнної" відпустки без збереження зарплати.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?