Заголовок тимчасово відсутній

Так, працівника можна звільнити, це — право роботодавця, а не його обов'язок

Пункт 5 статті 40 КЗпП України передбачає, що трудовий договір може бути розірваний роботодавцем у випадку нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n231 .

Звільнення саме за цією підставою допускається і в період тимчасової непрацездатності працівника, але за обов'язковою згодою виборного органу профспілки, членом якої є працівник (ст. 43 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n275 ).

Якщо звільнення відбувається на підприємстві, де профспілка відсутня, то згода профспілкового комітету не потрібна (ст. 43-1 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n286 ).

Керівник приймає рішення про звільнення на підставі табелів обліку робочого часу за період відсутності працівника, листків непрацездатності та службової записки безпосереднього керівника.

Проте нагадаємо, що таке звільнення є правом роботодавця, а не його обов'язком. На період тривалої непрацездатності основного працівника можна прийняти іншого за строковим трудовим договором, або розподілити обов'язки між іншими працівниками зі встановленням їм доплати за тимчасове виконання обов'язків.