Коротко про головне за тиждень 18.11-22.11.2024

Зміни у бронюванні з 1 грудня 2024 р.: важливі нюанси

З 1 грудня 2024 р. у порядку бронювання очікуються новації.

Змінюються критерії для отримання статусу критично важливого підприємства. Зокрема, одним із цих обов’язкових критеріїв є відсутність заборгованості підприємства перед бюджетом за податками чи ЄСВ.

Інший критерій звучить так: розмір нарахованої середньої зарплати застрахованих осіб на підприємстві приватної форми власності за останній календарний квартал становить не нижче за розмір мінімальної зарплати по країні помноженої на коефіцієнт 2,5, що підтверджується довідкою, наданою підприємством. Зверніть увагу, що йдеться про середню зарплату, яка виводиться на підприємстві. Під кварталом слід розуміти саме звичний квартал. Наприклад, якщо статус критичності підприємство отримує у грудні, то йдеться про відповідність середньої зарплати у 3-му кварталі. При цьому така середня зарплата має бути не менше 20 000 грн.

Орган, який надав підприємству статус критично важливого, щомісяця перевірятиме його діяльність. У разі невідповідності вимогам «критичний» статус може бути скасовано.

Обсяги бронювання залишаються незмінними. Як і раніше, можна забронювати до 50% військовозобов’язаних працівників. Проте до розрахунку не включають військовозобов’язаних жінок та осіб із відстрочкою від мобілізації (крім заброньованих), яка оформлена у відповідному порядку.

Крім того, звертаю увагу, що бронювання оформлюватиметься виключно через Дію. При цьому йдеться про портал Дія, а не застосунок. Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Скільки часу ще буде діяти броні, оформлені за «старими» правилами та що робити підприємству у перехідний період? Розповімо на вебінарах 26, 28 і 29 листопада.

 

Прийнято Держбюджет – 2025: розмір мінзарплати та компенсація відпусток

19 листопада Верховна Рада прийняла Закон про держбюджет на 2025 рік (Закон України «Про державний бюджет України на 2025 рік» на базі Законопроєкту № 12000).

Розмір мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, від яких залежать соціальні виплати, залишено на рівні грудня 2024 року:

• мінімальна зарплата – 8000 грн на місяць, погодинна ставка – 48 грн;

• прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3028 грн.

Зауважу, що розміри фінансових санкцій за порушення трудового законодавства залишися на рівні грудня 2024 року, оскільки прив’язані до розміру мінзарплати. Докладніше про актуальний розмір штрафів за порушення трудового законодавства у рубриці «Довідники».

Як і у 2024 році, працівники державних органів повинні використати відпустки, набуті за останній відпрацьований рік, до кінця 2025 року. Якщо відпустку не буде використано, працівнику виплатять грошову компенсацію за невикористані дні в межах затверджених коштів на оплату праці державного органу.

Зразок наказу про виплату компенсації за невикористану щорічну основну відпустку у 2024 році у рубриці «Документи».

 

Реформа МСЕК: що зміниться?

20 листопада Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт № 12178, який замінює систему МСЕК на оцінювання повсякденного функціонування особи (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» на базі Законопроєкту від 04.11.2024 № 12178). МСЕК буде ліквідовано, а їх функції передадуть експертним командам, створеним у кластерних та надкластерних закладах охорони здоров’я.

До повноважень експертних команд, зокрема, входить встановлення групи інвалідності, направлення особи на додаткове обстеження, планування та проведення повторного обстеження.

Законопроєкт спрощує встановлення інвалідності через цифровізацію експертизи та запроваджує прозорі механізми оскарження.

Інвалідність без строку повторного огляду залишатиметься чинною. Для тих, хто не встиг пройти оцінювання, строки продовжать максимум на 6 місяців. Рішення, ухвалені МСЕК до їх ліквідації, залишатимуться чинними.

Також документ передбачає заміну висновку МСЕК на висновок експертної команди з оцінювання функціонування особи. Цей висновок буде потрібний для надання відстрочки від мобілізації у випадках догляду за хворими близькими чи рідними з інвалідністю I або II групи (п. 9, п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Новий закон набуде чинності з 1 січня 2025 р. Уряд матиме 4 місяці для затвердження плану створення експертних команд.

Маєте запитання? Задайте його у сервісі «Особистий консультант» та отримайте відповідь від 15 хвилин до доби.

 

Нова система оцінювання інвалідності: постанова Кабміну

15 листопада Уряд прийняв постанову щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, яка визначає новий порядок оцінювання та замінює процес медико-соціальної експертизи (МСЕК), що набуде чинності з 1 січня 2025 р.

Постанова передбачає нову концепцію оцінювання, коли експертна команда лікарів на базі багатопрофільних лікарень визначатиме індивідуальні потреби пацієнтів.

Спрощується процедура направлення пацієнтів на оцінювання: тепер лікарі направлятимуть пацієнтів без необхідності проходити лікарсько-консультативну комісію. Оцінювання буде здійснюватися лікарями-практиками в лікарнях, що дозволить отримати висновок швидше та за доступнішими умовами.

Також передбачено цифровізацію документообігу: усі документи, протоколи та рішення фіксуватимуться в електронній системі, що зменшить корупційні ризики та забезпечить прозорість процесу.

Для осіб з безстроковим статусом інвалідності документи залишатимуться чинними, а для інших осіб термін повторного огляду подовжиться на 6 місяців.

Бажаєте прорахувати, чи виконується норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю? Скористайтесь нашим калькулятором.

 

Встановлення норми робочого часу: роз’яснення Мінекономіки

Фахівці Мінекономіки роз’яснюють, що законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на певний період, і вона залежить від графіка роботи роботодавця, тому розраховується ним самостійно (лист Мінекономіки від 29.10.2024 № 4701-05/77010-09).

Загалом для працівників передбачено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Однак на підприємствах, де це неможливо через умови роботи, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним (ст. 52 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971, далі – КЗпП).

Згідно зі ст. 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Однак підприємства можуть встановлювати меншу норму робочого часу через колективний договір, зокрема, скорочений або неповний робочий час.

Також на період воєнного стану не застосовуються положення КЗпП щодо святкових днів, скорочення робочого часу напередодні святкових днів, перенесення вихідних днів (якщо вони збігаються із святковими) (Закон України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Норми тривалості робочого часу представлені у нашому новому сервісі «Календар кадровика».

 

Коли утримання відпускних при звільненні не проводиться?

При звільненні роботодавець зобов’язаний виплатити працівнику компенсацію за невикористані дні, зокрема, щорічної відпустки.

Однак бувають й протилежні ситуації: коли виявляється, що працівник використав щорічні відпустки наперед. Наприклад, при звільненні виявляється, що працівник використав 24 к. дн. щорічної відпустки, а по факту на день звільнення має право на 18 к. дн. цієї відпустки. Тобто 6 к. дн. йому було надано наперед. Що робити у цій ситуації?

Держпраці роз’яснює, в яких випадках роботодавець не утримує кошти з використаної наперед відпустки. Нагадаю, що за загальними правилами трудового законодавства у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, роботодавець відраховує із заробітної плати оплату за дні відпустки, які працівник використав наперед (ст. 22 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки», далі – Закон про відпустки).

Однак є винятки, на які вказують фахівці Держпраці. Відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року, не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи у зв'язку з: призову або вступ на військову службу, переведення на інше підприємство; невиходу на роботу понад 4 місяці через хворобу; виходом на пенсію; в інших випадках, передбачених ст. 22 Закону про відпустки.

Повний перелік ситуацій, за яких оплату за наперед надані щорічні відпустки при звільненні не утримують наведено у нашому розділі «Довідники».