Прийняття працівника: повідомлення, військовий облік, бронювання, трудова книжка, особова картка № П-2, особова справа

Додаткові матеріали

Презентація

Заява про прийняття на роботу особи з інвалідністю (особи з інвалідністю)

Наказ про прийняття на роботу за основним місцем (особи з інвалідністю)

---

Текстове розшифрування відео

Колеги, вітаю! Продовжуємо розглядати специфічні категорії працівників і наразі пропоную розглянути особливості працевлаштування осіб з інвалідністю: які документи для цього потрібні та як виконується норматив.

Перш за все, хочу звернути вашу увагу на відносно свіже роз’яснення Держпраці. Зокрема, Центрально-Західне міжрегіональне управління Держпраці розмістило його на своїй сторінці у Facebook. Не можу назвати це роз’яснення абсолютно ідеальним, але воно дає певні орієнтири, як Держпраці дивиться на пакет документів, який слід вимагати від кандидата на посаду, якщо він є особою з інвалідністю.

Які документи має надати особа з інвалідністю при працевлаштуванні?

Отже, якщо особа з інвалідністю вирішила працевлаштуватися, їй необхідно надати роботодавцю певний пакет документів. Тут поруч із класичними, знайомими нам документами, є специфічні.

Пакет документів виглядає так:

• Паспорт або інший документ, що посвідчує особу – це ми вже з вами знаємо.
• Довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків.
• Документ про освіту – ми вже також говорили про цей нюанс.
• Трудова книжка (за наявності) або витяг з реєстру застрахованих осіб.

Зі специфічних моментів:

• Довідка медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).
• Виписка з акта огляду МСЕК, де вказується строк, група інвалідності та її причина.
• Індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю, яка є обов’язковою для виконання всіма роботодавцями.

Чи маємо право вимагати інші документи?

Якщо говорити узагальнено, то від кандидата, який є особою з інвалідністю, маємо вимагати всі ті обов’язкові документи, які вимагаємо у працівника, що не є особою з інвалідністю. Тобто, не маємо права вимагати ті документи, які не вимагаємо в інших кандидатів, крім тих, що прямо передбачені законодавством, згідно зі ст. 25 Кодексу законів про працю України.

Але тут ще включаються й інші документи, зокрема, це знаєте, та категорія «інших випадків, визначених законодавством», яка у нас зазначена у ст. 24 Кодексу законів про працю України. Так от, в нас тут включається саме ця категорія документів.

І саме Держпраці нам наводять у переліку такі документи, як:

• Довідка МСЕК.
• Виписка з акта огляду МСЕК.
• Індивідуальна програма реабілітації.

Давайте розберемося з цими документами.

Перехід на нову систему оцінювання інвалідності

З 1 січня 2025 року у нас триває заміна МСЕК на е-систему оцінювання повсякденного функціонування людини. Але у зв’язку з тим, що відбувається чергова реорганізація, всі довідки МСЕК, які були видані до 1 січня 2025 року, залишаються чинними. Принаймні наразі так повідомляє Пенсійний фонд України.

Зверніть увагу, що у зв’язку із запровадженням оцінювання повсякденного функціонування особи, усім особам з інвалідністю, повторний огляд яких був призначений з 1 січня 2025 року, але які не змогли його своєчасно пройти, строк інвалідності продовжено до дати прийняття рішення за результатами проведення оцінювання, але не довше ніж до 1 липня 2025 року.

Це перше, на що слід звернути увагу.

Далі, такі особи з інвалідністю отримали можливість пройти оцінювання в період з 1 січня до 30 червня 2025 року включно. Але за умови, що рішення за результатами оцінювання буде прийнято не пізніше 30 червня, а строк, на який їм встановлено інвалідність, буде автоматично продовжено до 30 червня 2025 року.

Чи обов’язкова індивідуальна програма реабілітації при працевлаштуванні?

Ідемо далі. Наступне, до чого завжди дуже прикута увага з боку роботодавців, — це індивідуальна програма реабілітації. Чи обов’язкова вона при працевлаштуванні?

Перш ніж я дам відповідь на це запитання, давайте спочатку розберемося, що ж це таке — індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю.

Отже, індивідуальна програма реабілітації — це комплекс оптимальних видів, форм, обсягів і строків реабілітаційних заходів, у якому визначено порядок і місце їх проведення. Всі ці заходи спрямовані на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму, а також на здатність особи виконувати певні види діяльності.

У цій програмі також зазначаються дозволені та протипоказані види діяльності для особи з інвалідністю. Вони визначаються за результатами комплексної оцінки обмежень життєдіяльності.

Як бачите, це насправді дуже корисний документ. Адже якщо він є і якщо він прописаний докладно і з відповідальністю, то в ньому чітко зазначено, які саме види діяльності дозволені особі з інвалідністю, а які для неї є протипоказаними.

Зверніть увагу на наступний момент. Індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю є обов’язковою для виконання:

• органами виконавчої влади,
• органами місцевого самоврядування,
• реабілітаційними закладами,
• підприємствами, установами, організаціями, де працює особа з інвалідністю,
  незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості, типу та форми власності.

Але! Особа з інвалідністю або її законний представник має право відмовитися від будь-якого виду, форми чи обсягу реабілітаційних заходів, передбачених цією програмою. Вона може відмовитися від частини програми або навіть від усієї програми реабілітації повністю.

Ось це ключовий момент, на який ми будемо спиратися при відповіді на запитання: чи обов’язкова індивідуальна програма реабілітації при працевлаштуванні?

Загальна відповідь буде такою:

• Якщо особа з інвалідністю має індивідуальну програму реабілітації і надає її при працевлаштуванні разом з іншими документами, то роботодавець зобов’язаний враховувати всі зазначені в ній обмеження та рекомендації.
• Але якщо особа з інвалідністю подала всі інші документи (довідку МСЕК, виписку з акта огляду тощо), але не надає індивідуальну програму реабілітації, то роботодавець не має права її вимагати.

Ви можете поцікавитися, попросити її надати, але якщо людина відмовляється, ви все одно можете прийняти її на роботу і не хвилюватися, що за це можуть бути якісь санкції.

Чому так?

Якщо звернутися до закону, то у ч. 2 ст. 29 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю» зазначено, що особа з інвалідністю може відмовитися від індивідуальної програми реабілітації. А якщо вона має право від неї відмовитися, то і роботодавець не може вимагати її як обов’язковий документ.

Ця програма не є тим документом, без якого неможливе працевлаштування. У Кодексі законів про працю України її не зазначено як обов’язковий документ. Вона містить рекомендації, але не є підставою для відмови у працевлаштуванні.

Однак якщо роботодавець отримує від працівника індивідуальну програму реабілітації і там є певні обмеження щодо роботи, то він зобов’язаний їх враховувати.

Отже, ще раз коротко:

• Якщо індивідуальна програма реабілітації надана, ми її виконуємо.
• Якщо не надана, можемо поцікавитися, але не маємо права вимагати.
• Якщо людина не подає цей документ, можемо працевлаштувати її без будь-якого ризику санкцій.

Чи можна працевлаштувати особу з інвалідністю за сумісництвом?

Жодних протипоказань в принципі тут немає. Особа з інвалідністю може працювати за сумісництвом.

Але! Є один нюанс. Якщо сумісництво виконується в період поза основною роботою, і фактично це є вже як понаднормова робота, саме на це звертає увагу Держпраці. Якщо особі з інвалідністю може бути протипоказана ненормована робота, то тоді ми саме через це не можемо взяти людину на роботу або маємо принаймні це враховувати.

А не через те, що це особа з інвалідністю, отже, її не можна прийняти на роботу за сумісництвом. Можна!

Але тут ще один нюанс: якщо особа з інвалідністю у нас працює за сумісництвом, то ми не можемо врахувати її у норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю.

Виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю

Нагадую, що норматив є чинним, у нас скасовано тільки звіт, але сам норматив залишається.

Він визначається так:

• Якщо у роботодавця не більше 7 працівників – працевлаштовувати особу з інвалідністю не потрібно.
• Якщо у роботодавця від 8 до 25 працівників – слід працевлаштувати одну особу з інвалідністю.
• Якщо понад 25 працівників – норматив обраховується як 4% від середньооблікової кількості штатних працівників за рік.

Зверніть увагу, що до нормативу зараховуються тільки ті особи з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Тримайте руку на пульсі! З 2026 року нас очікують зміни у виконанні нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю.

Колеги, відстежуйте всі ці процеси, бо буде багато консультацій, роз’яснень. Принаймні станом на зараз, ситуація виглядає так: довідки МСЕК, видані до 1 січня 2025 року, залишаються чинними, і за ними можна працевлаштовувати осіб з інвалідністю.

Дуже дякую вам за увагу! Запрошую вже на наступний урок.