Коротко про головне за тиждень 10.03-14.03.2025

Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: де перевірити штрафи після 10.03

Нагадаю, що з 1 січня 2026 року набирає чинності новий порядок виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, згідно з яким роботодавець зможе або працевлаштувати осіб з інвалідністю, забезпечивши необхідні робочі місця, або щоквартально сплачувати внески до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (Закон України від 15.01.2025 № 4219-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю»).

Наразі норматив працевлаштування осіб з інвалідністю для підприємств та фізичних осіб, які використовують найману працю, за 2024 та 2025 роки має виконуватись відповідно до діючих правил: 4% середньооблікової чисельності штатних працівників за рік, якщо на підприємстві працює понад 25 осіб, і одне робоче місце для осіб з інвалідністю, якщо штат складає від 8 до 25 осіб.

Щороку до 10 березня Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю автоматично визначає підприємства, установи та організації, у тому числі громадські об’єднання осіб з інвалідністю та фізичних осіб, які не виконали норматив працевлаштування осіб з інвалідністю в попередньому році, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій (ст. 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг ПФУ. Зараз ви бачите, де на порталі Пенсійного фонду перевірити наявність або відсутність санкцій.

Чи виконана квота із працевлаштування осіб з інвалідністю? Для перевірки скористайтесь нашим калькулятором.

 

Середня зарплата для отримання критичності: нове роз’яснення Мінекономіки

З 5 березня змінено період розрахунку середньої зарплати як одного з обов’язкових критеріїв для визначення критичності. Тепер підприємства, які претендують на статус критично важливих, повинні розраховувати середню зарплату працівників за календарний місяць, а не за квартал.

Розмір нарахованої середньої зарплати за останній календарний місяць має становити не нижче за розмір мінзарплати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5. Тобто зараз не менше 20 000 грн (пп. 6 п. 2 Критеріїв та Порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених постановою КМУ від 27.01.2023 № 76).

Окремого порядку розрахунку середньої зарплати для критерію критичності законодавство не містить, проте є роз’яснення Мінекономіки (лист від 07.03.2025 № 2704-2520968-01), яке рекомендує здійснювати розрахунок середньої зарплати відповідно до даних нової форми Податкового розрахунку.

Алгоритм наступний. Спочатку сумуємо дані із рядків Звіту 1.1 «сума нарахованої заробітної плати», 1.3 «сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків», 1.4 «сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України». Далі суму зарплати за місяць ділимо на місячний показник із рядка 103 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату».

 Якщо отриманий показник перевищує 20 000 грн, критерій для бронювання виконано.

Наприклад, сума зарплати за лютий складає 565 000 грн, кількість працівників за даними рядка 103 об’єднаної зарплатної звітності – 28 осіб. Середня місячна зарплата за лютий становить 20 178,57 грн (565 000 грн : 28 осіб), що перевищує 20 000 грн, тому підприємство відповідає критерію критичності.

Щоб швидко розрахувати середню зарплату для «критичності» скористайтесь калькулятором.

Більше про те, як визначити середню зарплату для критичності у 3 модулі унікального курсу з підвищення кваліфікації «Військовий облік та бронювання: практичні рішення», який доступний з 17 березня.

 

Нові правила оплати праці держслужбовців: класифікація посад і преміювання за результатами

11 березня 2025 року Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо впровадження єдиних підходів до оплати праці державних службовців на основі класифікації посад» (законопроєкт від 23.11.2022 № 8222).

Законом, зокрема, внесено зміни до ст. 50 Закону України від 10.12.2015 № 889-VII «Про державну службу», згідно з якими заробітна плата державного службовця залежить від його кваліфікації, досвіду, складності роботи, рівня відповідальності та результативності виконання обов’язків.

Крім сталих виплат (посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг) заробітна плата складатиметься з варіативних виплат: премій за результатами оцінювання, місячної або квартальної премії.

 Загальний розмір премій за рік не може перевищувати 30% фонду сталої заробітної плати. Місячна премія не перевищує 30%, а квартальна – 90% посадового окладу за фактично відпрацьований час.

Запроваджується класифікація посад державної служби за методикою, затвердженою НАДС, яка передбачає градацію та включає:

1. Сім’ї посад – групи посад зі схожими функціями та обов’язками.

2. Рівні посад – відображають складність роботи та рівень відповідальності.

3. Юрисдикції та типи держорганів – визначають, у яких органах і на якому рівні працює держслужбовець.

Мінімальний розмір посадового окладу в державних органах на 2025 рік становитиме не менше 2,5 розмірів прожиткового мінімуму, тобто, не менше 7570 грн.

Планується, що новий Закон набере чинності з 1 квітня 2025 року, за виключенням деяких норм.

Є кадрові питання щодо держслужбовців? Задавайте його у сервісі «Особистий консультант» та отримуйте відповідь від 15 хв. до доби.

 

Зміни до закону про трудові відносини під час воєнного стану: призупинення, комунікація та відпустки

12 березня 2025 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт № 12255-1, який уточнює особливості призупинення трудового договору (Проєкт Закону від 11.12.2024 № 12255-1 «Про внесення змін до статей 7 та 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Зокрема, ст. 7 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» доповнено абз. 3 та 4, які зобов'язують сторони трудового договору (у тому числі під час призупинення) підтримувати комунікацію та повідомляти одна одну про зміну контактних даних (поштової/електронної адреси, телефону) протягом 10 днів.

Роботодавець має оновлювати дані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а працівник надсилає інформацію на поштову або електронну адресу роботодавця, зазначену в реєстрі.

У разі невиконання обов’язку комунікація здійснюється за останніми відомими контактними даними та вважається належним виконанням вимоги щодо повідомлення.

Крім того, плануються суттєві зміни до ст. 13 Закону № 2136. Якщо раніше основною умовою для надання працівнику відпустки під час призупинення трудового договору було перебування працівника в трудових відносинах, то тепер роботодавець не буде зобов’язаний надавати, оплачувати чи компенсувати відпустки, дні відпочинку, допомогу по тимчасовій непрацездатності та інші виплати.

Ще однією новацією є обмеження строку призупинення дії трудового договору за ініціативи однієї зі сторін – до 90 календарних днів під час воєнного стану, з урахуванням його продовження. Після закінчення строку призупинення трудового договору його дія відновлюється повністю. Якщо виконання обов’язків неможливе, договір припиняється, а з працівником здійснюється остаточний розрахунок.

Стежте за розвитком законопроєкту в рубриці «Новини та статті», де оперативно публікуються найсвіжіші оновлення.

 

Відпустка без збереження зарплати під час воєнного стану: нова заява і наказ для продовження

На практиці, під час дії воєнного стану, тривалу відпустку без збереження зарплати оформлюють за ч. 3 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Оскільки воєнний стан продовжено до 9 травня 2025 року включно, відпустку за цією підставою можна надавати не пізніше цього строку.

Держпраці розʼяснює наступне. Підставою для оформлення зазначеної відпустки є заява від працівника про надання відпустки без збереження заробітної плати, погоджена керівником установи. В заяві зазначається вид відпустки, підстава та підтвердження для її надання, дата початку та закінчення, тривалість відпустки. У преамбулі наказу зазначається підстава: норма відповідного закону та заява (для відпустки за ініціативою працівника). У наказі зазначаються ті ж самі відомості, що й у заяві, і додатково вказується дата виходу працівника на роботу.

Таким чином, за роз’ясненням Держпраці у разі продовження дії воєнного стану, яка затверджується новим нормативним актом, змінюється як підстава надання відпустки, так і її можлива тривалість, що потребує видання нового наказу, а відповідно і написання нової заяви.

Тобто, якщо у наказі зафіксовано конкретну дату закінчення воєнного стану, після завершення відпустки працівник або виходить на роботу, або подає заяву на її продовження, після чого роботодавець видає новий наказ.

Зразок наказу про надання відпустки без збереження заробітної плати на період воєнного стану у рубриці «Документи».

 

Пересилання трудових книжок: як оформити згоду, адресу та передачу через довірену особу

Держпраці роз’яснює, що пересилання трудової книжки поштою на зазначену адресу можливе лише за письмовою згодою працівника, навіть якщо вказана адреса не є адресою працівника чи його законного представника.

Нагадаю, що чинне законодавство зобов’язує роботодавця у день звільнення видати працівникові трудову книжку, якщо вона зберігається на підприємстві, або вислати трудову книжку на вказану працівником адресу, за бажанням працівника (ст. 47 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971, п. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінсоцзахисту населення від 29.07.1993 № 58).

Якщо працівник у письмовій формі просить надіслати трудову книжку на іншу адресу, ніж місце реєстрації чи проживання його або законного представника, заборон для цього немає. Роботодавець може пересилати паперову трудову книжку як у межах Україні, так і за кордон. Головне – отримати від працівника заяву із зазначенням адреси для відправлення, як на території України, так і міжнародної.

Однак, якщо йдеться про пересилання трудової книжки на ім’я іншої особи, необхідна відповідна довіреність (бажано нотаріально завірена). В іншому випадку отримувачем не буде працівник, що порушує правила пересилання паперової трудової книжки.

Більше про трудові книжки на вебінарі 20 березня. Участь безкоштовна – приєднуйтесь.