Відстрочка педагогів і студентів: ВРУ пропонує доповнення
18 квітня 2025 року на сайті Верховної Ради зареєстровано анонсований Урядом законопроєкт №13193, яким пропонується внести зміни до порядку надання відстрочки від мобілізації для здобувачів освіти, викладачів та науковців (законопроєкт від 18.04.2025 №13193 «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо прав педагогічних працівників та здобувачів освіти»).
Зокрема, пропонується викласти в новій редакції п. 1 ч. 3 ст. 23 Закон України від 21.10.1993 №3543 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з якою право на відстрочку матимуть здобувачі освіти в Україні, які вперше навчаються за рівнем, вищим за попередньо здобутий, а саме:
-
учні професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, які почали навчання не пізніше року, в якому їм виповнюється 25 років (ст. 15 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу»);
-
студенти закладів вищої освіти – у межах розрахункового строку освітньої програми;
-
докторанти, лікарі (фармацевти) – інтерни, лікарі – резиденти.
У разі прийняття законопроєкту в такій редакції – втратять право на відстрочку:
-
здобувачі освіти за кордоном;
-
ті, хто перевищив строк виконання освітньої програми (навіть через академвідпустку);
-
ті, хто вступив до закладу освіти після досягнення 25 років;
-
ті, хто повторно здобуває той самий рівень освіти, навіть якщо не завершив попереднє навчання через відрахування.
Змінами також розширюється перелік викладачів, які мають право на відстрочку.
Зокрема, її планується надати педагогам закладів позашкільної освіти, які ведуть гуртки еколого-натуралістичного, технічного чи військово-патріотичного напрямів – за умови, що вони працювали за основним місцем роботи ще до 1 січня 2025 року.
Нагадаю, право на відстрочку має бути документально оформлене, в іншому випадку військовозобов’язаний підлягає мобілізації на загальних підставах.
Перелік документів, що подаються для отримання відстрочки у довіднику.
Виплата зарплати під час воєнного стану: своєчасно та не менше 2 разів
Держпраці нагадує, що строки виплати зарплати встановлені законом і обов’язкові до виконання.
Так, ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) передбачено: «заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця <…>, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата».
Зауважу, що навіть під час воєнного стану роботодавець зобов’язаний виплачувати зарплату у строки, визначені колективним договором або Положенням про оплату праці. Воєнний стан сам по собі не є підставою для несвоєчасної або затриманої виплати зарплати.
За порушення встановлених строків виплати зарплати юридичними та фізичними особами – підприємцями, які використовують найману працю, передбачено штраф у розмірі 24 тис. грн (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Крім того, за таке порушення настає й адміністративна відповідальність.
Однак, якщо роботодавець зможе довести, що затримка з виплатою зарплати сталася через бойові дії чи інші обставини непереборної сили, він може уникнути відповідальності. Це передбачено ст. 10 Закону України № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136), де зазначено, що роботодавець звільняється від штрафних санкцій, якщо доведе, що затримка сталася саме внаслідок ведення бойових дій або форс-мажорних обставин.
Проте, звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати (ч. 3 ст. 10 Закону № 2136).
До речі, розміри штрафів за порушення трудового законодавства у 2025 році наведені у розділі «Довідники».
Нові правила класифікації посад: НАДС роз’яснює, як діяти за постановою № 369
НАДС роз’яснило актуальні питання щодо застосування оновлених підходів до класифікації посад.
Нагадаю, що 1 квітня 2025 року Уряд ухвалив постанову № 369 «Деякі питання проведення класифікації посад державної служби», якою оновлено Алгоритм проведення класифікації посад державної служби в умовах воєнного стану (далі – Алгоритм), а також змінено Каталог типових посад державної служби та критерії їх віднесення до таких посад.
Днем набрання чинності Постанови № 369 буде дата офіційного опублікування Закону України від 11.03.2025 № 4282-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад» (далі – Закон №4282), який наразі ще не підписано.
Після набрання чинності постановою № 369 усі державні органи у встановлені строки мають переглянути класифікацію посад за оновленими правилами (п. 3 постанови №369) та прийняти рішення щодо доцільності повторної класифікації. У разі необхідності повторної класифікації посад видається наказ відповідно до встановленого Алгоритмом порядку. Якщо повторна класифікація не потрібна, слід поінформувати НАДС офіційним листом.
Якщо внаслідок перегляду класифікації посад виявлено потребу у зміні класифікаційного коду, проводиться повторна класифікація посад за встановленим порядком.
Якщо класифікаційний код не змінюється, повторна класифікація не потрібна.
Наприклад, є потреба змінити назву сім’ї посади «режимно-секретна робота (21)» на «розроблення та реалізація заходів з охорони державної таємниці (21)». У такому випадку класифікаційний код посади не змінюється. Відтак, не змінюється штатний розпис. Відповідно повторна класифікація посади не проводиться.
Детальніше про нові правила класифікації посад в рубриці «Новини та статті», де оперативно публікуються найсвіжіші оновлення.
Зарахування служби в ЗСУ у стаж: розʼяснення ПФУ
Фахівці Пенсійного фонду України роз’яснюють, що однією з важливих пільг для учасників бойових дій (УБД) є право на достроковий вихід на пенсію.
Нагадаю, що у 2025 році загальний пенсійний вік становить 60 років за наявності не менше 32 років страхового стажу. Проте для УБД діють пільгові умови:
-
чоловіки можуть вийти на пенсію у 55 років, якщо мають щонайменше 25 років стажу;
-
жінки – у 50 років, за наявності не менше 20 років стажу (ст. 115 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Мобілізованим і тим, хто служить за контрактом, період військової служби, зокрема у зоні бойових дій, зараховується до стажу для пенсії відповідно до статті 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їхніх сімей».
Час служби в особливий період, оголошений відповідно до Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» (зокрема і під час воєнного стану), зараховується не лише до стажу, а й до вислуги років.
Трудовий стаж у зоні бойових дій рахується за пільговим коефіцієнтом – 1 місяць зараховується як 3. Щоб скористатися цим коефіцієнтом, потрібно пробути в зоні бойових дій не менше одного місяця, наголошують пенсійники. Максимальної межі немає.
Маєте запитання про страховий стаж? Задайте його у сервісі «Особистий консультант» та отримайте відповідь від 15 хвилин до доби.
Перенесення соцвідпустки на дітей у випадку хвороби працівника
На сайті профспілок роз'яснюють, що якщо на період соцвідпустки припадає тимчасова непрацездатність працівника, що підтверджується листком непрацездатності, відпустка підлягає перенесенню або продовженню на кількість днів хвороби.
Нагадаю, що додаткова відпустка на дітей належить до категорії соціальних, а не щорічних відпусток, і надається на підставі ст. 19 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки) тривалістю 10 або 17 календарних днів, якщо є декілька підстав для її надання.
Проте правила перенесення соцвідпустки на дітей регулюються відповідно до положень, що застосовуються до щорічних відпусток. Зокрема, ч. 7 ст. 20 Закону про відпустки визначає, що додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть бути перенесені або продовжені за правилами, встановленими статтею 11 Закону про відпустки, зокрема й у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку.
Однак, якщо під час щорічної чи соцвідпустки на дітей захворіла дитина або інший член родини, і лікарняний оформлений для догляду за такою особою, відпустку не продовжують і не переносять.
Водночас, якщо на період соцвідпустки припали дні хвороби працівника, відпустка може бути продовжена на цей період, починаючи з дня, коли працівник повинен був стати до роботи. У разі перенесення, ці дні хвороби можуть бути використані в інший період. Питання перенесення або продовження відпустки узгоджуються між роботодавцем і працівником. Для цього працівник має подати відповідну заяву, на підставі якої роботодавець видає наказ.
Щоб швидко підрахувати соцвідпустку та не тільки скористайтеся нашими онлайн-калькуляторами для роботи кадровика!
Що очікувати кадровику у травні: норми, Звіт із праці, моніторинг бронювання
Воєнний стан в Україні офіційно продовжено ще на 90 діб – до 05.30 ранку 7 серпня 2025 року.
18 квітня Президент України підписав два закони від 16.04.2025: № 4356-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», № 4357-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації». 19 квітня ці закони опубліковані в газеті «Голос України».
Які зміни та виклики чекають на кадровиків?
Працівників можуть мобілізувати, тому важливо своєчасно оформлювати накази про увільнення від роботи у разі надання відповідних документів. Місце роботи та посада за такими працівниками зберігаються. За рішенням роботодавця їм може бути надана матеріальна допомога – у розмірі середнього заробітку або в іншому розмірі.
Під час воєнного стану немає святкових та передсвяткових днів, визначених ст. 73 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП). Тому 1 травня (День праці) і 8 травня (День пам’яті та перемоги) – це звичайні робочі або вихідні дні, залежно від графіка роботи. Для 5-денного робочого тижня норма тривалості робочого часу у травні 2025 року становитиме 22 робочих дні та 176 годин.
Не пізніше 7 травня звітуємо за формою звіту № 1-ПВ (місячна) за квітень (Держстату від 15.04.2024 № 117 «Про затвердження форм державного статистичного спостереження № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці» та № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці»).
У разі змін в облікових даних військовозобов’язаних та призовників – до 5 травня слід подати Повідомлення про зміну облікових даних до ТЦК (додаток 4 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487)
Працівники мають право оформити відпустку без збереження зарплати через воєнний стан за ч. 3 і 4 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період з 9 травня по 06 серпня включно, тобто по останній повний день дії воєнного стану.
Пам’ятайте, що перебування у відбутках без збереження зарплати через воєнний стан не включається до стажу, що дає право на щорічну відпустку.
Встигати за всіма кадровими подіями легко з нашим сервісом «Календар кадровика». Тут ви знайдете усі важливі дати, норми тривалості робочого часу, легкі переходи на статті та відео.
У травні продовжуємо стежити за бронюванням за новими правилами: як дотримання зарплатного критерію у 20 000 грн впливає на збереження статусу критичності, як проводиться моніторинг та нарахування зарплати заброньованим працівникам.
Більше про нетипові ситуації у бронюванні – у новому курсі. Дивіться і будьте в курсі всіх змін!