При укладанні строкового договору чітко визначений і узгоджений сторонами строк такого договору. Тобто дата закінчення трудових відносин відома. Тому у разі припиненні строкового трудового договору у визначений його умовами строк, від працівника не потрібна заява на звільнення. Адже кінцевий строк дії трудового договору він вже визначив. Проте роботодавець має видати наказ про звільнення працівника на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП — у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору..
Разом із цим ч. 3 ст. 40 КЗпП встановлено заборону щодо звільнення працівників у період тимчасової непрацездатності.Проте у ч. 3 ст. 40 КЗпП йдеться про заборону звільнення у період тимчасової непрацездатності лише з ініціативи роботодавця, тобто з підстав, передбачених у ст. 40, 41 КЗпП. Тоді як припинення строкового трудового договору за умовами, які в ньому визначені, не належить до звільнення за ініціативою роботодавця. Тобто законодавство не містить заборони щодо звільнення під час лікарняного у зв’язку із закінченням строку трудового договору. Тому дата звільнення буде 05.07.2024.
Лікарняний буде оплачений. Відповідно до ст 15 ЗАкону 1105 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Але у вас звільняється сумісник. Статтею 22 Закону 1105 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
ПФУ у листі від 12.01.2023 № 2800-030401-8/1720 роз'ясняв, що допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах призначається та надається застрахованим особам страхувальниками за основним місцем роботи, і лише у разі не реалізації застрахованою особою права на таку допомогу, вона надається за місцем роботи за сумісництвом. Документальним підтвердженням не реалізації права застрахованої особи на страхову виплату у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності буде вмотивоване рішення страхувальника або уповноважених ним осіб про відмову в призначенні страхової виплати (лист ПФУ від 24.01.2023 № 2371-2159/Я-03/8-2800/23). Тобто, якщо лікарняний оплачений на основному місці роботи, то за сумісництвом (в т.ч. і внутрішнім) його не оплачують.
Але в той же час в Порядку 440 передбачено, що оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності здійснює роботодавць за рахунок власних коштів за основним місцем роботи ТА на роботі за сумісництвом. Тобто з цих норм виходить, що перші 5 днів оплачують за обома місцями роботи, а допомогу за рахунок ПФУ тільки за основним місцем роботи, а у разі нереалізації такого права на основному місці роботи - за сумісництвом. Це фактично підтверджують і Мінсоцполітики у листі від 15.02.2023 р. № 494/0/290-23/54 та Держпраці в листі від 15.03.2023 р. № 951/2/2.6-23а. Тобто за суміснитвом слід оплачувати перші 5 днів, починаючи з 6-го допомогу від ПФУ не призначають. Тобто ви будете оплачувати за рахунок роботодавця тільки перші 5 днів

Раді допомогти, звертайтесь ще!