1) Ні, при звільненні за згодою сторін не потрібно попереджати про це за 2 тижні. За цією підствою можна звільнитись в той строк , про який домовились сторони.

2) На думку нашої редакції право на соцвідпустку на новому місці роботи є і в перший рік роботи. Проте за розясненням Держпраці якщо працівник звільняється з роботи у відповідному році і має невикористану соціальну відпустку за цей рік, йому має бути виплачена за неї грошова компенсація. На новому місці роботи він не матиме права на отримання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, оскільки така відпустка надається один раз протягом відповідного календарного року. https://dp.dsp.gov.ua/novyny/chy-vtrachaietsia-pravo-na-sotsialnu-vidpustku-iakshcho-ii-ne-vykorystano-na-poperednomu-mistsi-roboty/ Проте стаття 19 Закону про відпустки не містить вимоги щодо підтвердження, що працівник скористався своїм правом на соцвдпустку на попередньому місці роботи. Крім того, надання соцвідпустки на дітей прив’язане до календарного року незалежно від тривалості роботи працівниці, а ст. 19 Закону про відпустки не висунуто умову про надання соцвідпустки на дітей у перший рік роботи. Тому на нашу думку в загальному випадку соцвідпустку на дітей можна надавати і в перший рік роботи. Соцвідпустка на дітей надається одному з батьків. Хто саме буде використовувати таку відпустку батьки вирішують самостійно. Мінекономіки у листі від 01.07.2021 р. № 4712-06/34401-07 розясювало, що один з батьків має право на додаткову соціальну відпустку за умови, що інший з подружжя в поточному календарному році не скористався своїм правом на цю відпустку. Чинним законодавством не визначено конкретного переліку документів, які слід пред'явити одному з батьків для підтвердження того, що він не скористався правом на додаткову соціальну відпустку. Тому, на думку Мінекономіки, роботодавцю може бути надано будь-який належно оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що іншому з батьків дитини не надавалася така соціальна відпустка. Тобто таким документом може бути довідка з місця роботи матері/батька, що вона/він такою відпусткою не користувалася, або інший документ, який це підтверджує. Якщо мати/батько не працює, то це може бути витяг з ПФУ про трудову діяльність. Але КЗпП та ЗАкону про відпустки не містять вимоги щодо надання підтверджуючих документів.

3)Звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) може бути двох видів: звільнення з поважних причин та звільнення без поважних причин. Відрізняються вони тим, що у першому випадку працівник не зобов'язаний повідомляти роботодавця про звільнення за два тижні. Він має право звільнитися хоча б і в день подання відповідної заяви. Якщо причина неповажна, то слід попередити роботодавця про звільнення за 2 тижні. Двотижневий строк попередження працівником про звільнення за власним бажанням обчислюється з наступного за днем подання заяви дня. Якщо в заяві про звільнення не зазначено день, з якого він просить його звільнити, таким днем вважається той, що настає через два тижні після подання заяви про звільнення (постанова Донецького апеляційного суду від 12.12.2019 р. у справі № 225/2304/19). Але водночас сторони трудового договору мають право домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви про це в межах двотижневого строку, навіть якщо відсутні поважні причини.Поважні причини перелічені в ст. 38 КЗпП: переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин.

Раді допомогти, звертайтесь ще!