Відмінності звільнення за бажанням і за угодою сторін

Звільнення за угодою сторін:
- ініціатива може виходити від будь-якої зі сторін;
- можна звільнитися в будь-який момент, який узгоджений між працівником і роботодавцем;
- заяву про звільнення за угодою сторін може бути подано в будь-який момент (в тому числі і в день звільнення), сторони не зобов'язані попереджати один одного за два тижні і звільнення може відбутися в будь-який момент;
- щоб звільнитися в термін менше, ніж два тижні, не потрібно вказувати поважну причину;
- відкликання працівником заяви про звільнення за угодою сторін не передбачене, для цього потрібна взаємна згода обох сторін.

Звільнення за власним бажанням:
- ініціатива звільнення завжди виходить тільки від працівника;
- не можна звільнитися в будь-який момент, без наявності поважної причини і її документального підтвердження;
- заяву на звільнення не може бути подано в строк менше двох тижнів до бажаної дати звільнення (крім випадків, коли зазначена і документально підтверджена поважна причина передбачена ч. 1 ст. 38 КЗпП);
- щоб звільнитися в термін менше двох тижнів до бажаної дати звільнення необхідно в заяві на звільнення за власним бажанням вказати і підтвердити поважну причину, яка передбачена ч. 1 ст. 38 КЗпП;
- працівник має право відкликати заяву про звільнення до закінчення строку попередження (крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору).

Після звільнення процедура дій (оскарження в суді) ЦЗ, однакова за двома підставами.

Дотримання роботодавцем трудового законодавста при звільнення працівника є безпечним за будь-якою підставою.

Раді допомогти, звертайтесь ще!