Так, можливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n373) за угодою між працівником та роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень й оплата праці за таких умов має здійснюватися пропорційно до відпрацьованого часу. Мінімальних обмежень щодо тривалості неповного робочого часу чинне законодавство не встановлює – тож якщо працівник подасть Вам заяву про встановлення йому неповного робочого дня тривалістю в одну годину, то Ви можете видати на підставі такої заяви відповідний наказ.

Щодо скорочення, то чинне законодавство містить заборону на звільнення з ініціативи роботодавця (тобто і за скороченням у тому числі) лише вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – у разі потреби у домашньому догляді), а також одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю (ч. 3 ст. 184 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1018)). Для звільнення ж у зв'язку зі скороченням чисельності або штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n231) особи з інвалідністю жодних перепон немає – якихось обмежень щодо звільнення таких працівників не встановлено.

Раді допомогти, звертайтесь ще!