Обмеження на відпустки під час воєнного стану: нюанси

Рішення роботодавця про обмеження права працівника у наданні щорічної додаткової відпустки за стаж державної служби не є обов’язковим. В разі прийняття повинно бути обгрунтованим.

Додаткова відпустки за стаж державної служби належить до щорічних відпусток (ст. 4 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n48.

Порядок надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток регулюється спеціальним нормативними актами: Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» та Порядоком надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток, затвердженим постановою КМУ від 06.04.2016 № 270 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270-2016-%D0%BF#n11.

Однак, у період дії воєнного стану норми трудового законодавства застосовуються з урахуванням вимог, встановлених Законом України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text

В умовах дії воєнного стану роботодавець, при наданні щорічної основної відпустки може обмежити її тривалість, надаючи не більше 24 календарних днів за поточний робочий рік. А невикористані дні щорічної основної відпустки надати після припинення або скасування воєнного стану (ч. 1 ст. 12 Закону  № 2136 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n43). До того ж надатися вони можуть за рішенням роботодавця без збереження заробітної плати.

Це правило діє і під час надання інших оплачуваних відпусток понад щорічну основну, в тому числі і додаткової відпустки за стаж державної служби, крім декретних.

Рішення роботодавця про обмеження права працівника у наданні щорічних та інших оплачуваних відпусток, не є обов’язковими, однак в разі його прийняття має бути обґрунтованим та документально підтвердженим (лист Мінекономіки від 28.01.2024 № 4706-05/6893-09).

Крім того, ч. 2 ст. 12 Закону № 2136 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n43 встановлено, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).

Отже, роботодавець може відмовити державному службовцю в наданні щорічної додаткової відпустки за стаж державної служби, однак, своє рішення повинен документально обгрунтувати, або якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).