Дії роботодавця при безвісті від працівника та звільненні

Якщо працівник погодиться на звільнення за власним бажанням, то нехай перешле її електронною поштою чи через мессенджери, якщо ні – то звільняйте за прогул без поважних причин.

У разі, якщо працівник подасть заяву про звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n218) чи за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n204), це буде кращим варіантом, аніж звільнення за прогул. Те, що це буде через електронний документообіг, наразі не є перепоною для звільнення – згідно з ч. 2 ст. 7 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20/conv#n27) у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником. Тож працівник за Вашою згодою може надіслати заяву про звільнення за власним бажанням чи угодою сторін і через електронну пошту чи месенджери, а Ви, після отримання заяви працівника про звільнення, у такий саме спосіб зможете надіслати йому наказ про звільнення. Після цього працівник має підтвердити у такий самий спосіб своє ознайомлення з наказом, надіславши повідомлення такого змісту: «Я, працівник такий-то, з наказом таким-то про моє звільнення такого-то числа за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України ознайомлений».

У випадку ж, якщо працівник не погодиться на звільнення за власним бажанням чи за угодою сторін, доведеться проводити звільнення за прогул без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n231). Алгоритм дій буде наступний:

1) Фіксуєте факт відсутності працівника на роботі (безпосередній керівник працівника має подати доповідну записку про його тривалу відсутність на роботі, а у табелі мають бути проставлені позначки «НЗ» чи цифровий код «28» – неявки з нез'ясованих причин).

2) Надалі потрібно витребувати від працівника пояснення (надіслати відповідний лист (за Ваших обставин можна електронною поштою чи через мессенджери) щодо причин його відсутності на роботі чи зафіксувати його відмову надати такі пояснення).

3) Після цього необхідно скласти акт у довільні формі, в якому будуть відображені результати вжитих заходів для з'ясування причин відсутності працівника на роботі (в акті мають бути викладені конкретні причини відсутності працівника на роботі або вказано те, що з'ясувати причини не вдалось).

4) Якщо жодних поважних причин, які виключають вину працівника щодо вчинення прогулу, не встановлено, можна буде видавати наказ про звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n231). Текст наказу може бути таким: «НАКАЗУЮ: 1. Звільнити працівника такого-то, такою-то датою у зв'язку з вчиненням прогулу без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП України. 2. Бухгалтерії провести остаточний розрахунок з працівником таким-то і виплатити йому компенсацію за стільки-то днів невикористаної щорічної відпустки».

Те, що працівник є матеріально відповідальною особою, у Вашій ситуації на звільнення не впливатиме – адже зрозуміло, що Ваш працівник вже не з'явиться на роботі. Тож звільняйте працівника та проводьте інвентаризацію, а надалі, якщо буде встановлено втрату матеріальних цінностей, стягнути заподіяну шкоду Ви зможете лише через суд.

Раді допомогти, звертайтесь ще!