Якщо працівник бажає звільнитись за власним бажанням або за згодою сторін, то трудове законодавство тут заборони не містить.Роботодавець не може звільнити такого працівника за своєю ініціативою. Проте мобілізовані працівники, або які уклали контракт на проходження військової служби мають право звільнитися за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП або за згодою сторін за ч. 1 ст. 36 КЗпП у будь-який період. Головне — щоб тут було власне бажання працівника, без жодного примусу з боку роботодавця. Працівник має надати заяву про звільнення, а роботодавець видає відповідний наказ. Також в день звільнення роботодавець зобов’язаний видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (ст. 47 КЗПП).
Якщо парцівник не бажає звільнятись, то ви видаєте наказ про увільнення від роботи через проходження військової служби із збереженням місця роботи та посади. ТАкі гарантії передбачені ч. 3 ст 119 КЗПП

Раді допомогти, звертайтесь ще!