Оформлення роботи за сумісництвом: кроки та обмеження часу

Працювати на кількох роботах стало легше: уряд скасував обмеження, а сумісникам повернули лікарняні.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП), працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці, укладаючи трудовий договір на одному або одночасно на кількох підприємствах, установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом

Сумісники можуть працювати повний робочий час. Якщо штатний розпис передбачає 1,0 штатну одиницю, на підставі заяви працівника керівник, якщо згоден, наказом встановлює повний робочий день або більше.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 56 КЗпП за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованого часу або залежно від відробітку.

Роз'яснення Держпраці https://dp.dsp.gov.ua/novyny/pratsivnykam-zakladiv-osvity-u-m-kropyvnytskomu-nadani-roz-iasnennia-shchodo-roboty-za-sumisnytstvom/?fbclid=IwY2xjawK9PAFleHRuA2FlbQIxMQABHg17H89SErKhlrrxjW96_GhXYKtTIqLLgJo17adh4RkRt8wllF1Z1pYWo8pq_aem_A-WJcEwqo-FTEIN4G2YN5A

Процедура прийняття на роботу сумісника є стандартною:

Укладається трудовий договір. Звернуть увагу, що випадки, коли трудовий договір має бути обов’язково укладений в письмовій формі, визначені в ч. 1 ст. 24 КЗпП, і сумісництва там немає. Тож трудовий договір може бути укладений і в усній формі. У цьому випадку отримуємо від особи заяву. Бажано, щоб у заяві зазначалося, що це місце роботи є сумісництвом (хоча формально такий обов’язок встановлений тільки щодо основного місця роботи);
Видається наказ (розпорядження) про прийняття на роботу (в обов’язковому порядку);
До податкової подається Повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою, визначеною у додатку до постанови КМУ від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником». Нагадуємо, що Повідомлення слід подати до початку фактичної роботи працівника. Оскільки приймаємо сумісника, то в графі 5 Повідомлення проставляємо позначку «2» – працівники за сумісництвом;
До початку роботи в узгоджений з працівником спосіб інформуємо працівника про місце та умови роботи, як то передбачено ст. 29 КЗпП.

Зауважте, що суміснику на загальних умовах може бути встановлено випробування (ст. 26 КЗпП).

Заява та наказ про прийняття на роботу за сумісництвом: зразки та шаблони https://kadroland.com/news/3752-zayava-ta-nakaz-pro-priinyattya-na-robotu-za-sumisnictvom-zrazki

Раді допомогти, звертайтесь ще!