
Заява про прийняття на роботу на умовах сумісництва
Відповідно ч. 1 ст. 102-1 Кодексу законів про працю України, далі – КЗпП:
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу
Сумісник може працювати як на іншому підприємстві, так і на тому ж підприємстві, де працює за основним місцем роботи.
Трудовий договір може укладатися в так званій «усній» формі. В цьому випадку роль трудового договору виконують заява працівника та наказ керівника.
На підставі наданої заяви роботодавець видає наказ про прийняття на роботу.
Наказ оформлюється або за типовою формою №П-1, затвердженою наказом Держкомстату України від 05.12.2008 №489, або довільної форми з дотриманням усіх реквізитів згідно з Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Мінюсту України від 18.06.2015 № 1000/5 та ДСТУ 4163:2020.

Наказ про прийняття на роботу на умовах сумісництва
Джерело: kadroland
Шаблони та зразки документів:
Заява про прийняття на роботу за сумісництвом на умовах повного робочого часу
Наказ про прийняття на роботу на умовах сумісництва (П-1)
Наказ про прийняття на роботу за сумісництвом на умовах повного робочого часу
Наказ про прийняття на роботу на умовах сумісництва за трудовим договором
Наказ про прийняття на роботу директора за сумісництвом на умовах неповного робочого дня
Статті на тему:
Сумісництво у сучасних умовах: (не)обмеження, працевлаштування та особливості роботи
ТОП 5 відповідей щодо (не)обмежень для сумісника
«Основний» працівник вирішив стати сумісником: як діяти роботодавцю
З основного місця роботи на сумісництво через відкликання заяви






















