ТОП 5 відповідей щодо (не)обмежень для сумісника

Чи може сумісник працювати повний робочий час?

Так, може.

Нагадаємо, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізособи (ч. 1 ст. 102¹ Кодексу законів про працю, далі – КЗпП). Зауважте: важлива наявність основного місця роботи, але не зазначено, що робота за сумісництвом має виконуватися після основної і виключно за неповної зайнятості. Тож працівник-сумісник цілком може працювати повний робочий час, а за основним місцем роботи – неповний.

Крім того, нещодавно Держпраці наголошувала, що робота за основним місцем та за сумісництвом є окремими трудовими договорами, кількість відпрацьованих годин за якими обліковується окремо та не сумується (лист Держпраці від 18.11.2024 №1758/2.3/2.2-ЗВ-24а).

Також зауважте, що працівник може не працювати за основним місцем роботи (перебувати у простої, у неоплачуваній відпустці на період дії воєнного стану чи призупиненні дії трудового договору). То чому б працівникові за таких обставин не працювати за сумісництвом на умовах повного робочого часу?..

Чи може директор працювати за сумісництвом?

Так, але!

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін (ч. 2 ст. 21 КЗпП).

Директор здійснює свою діяльність за трудовим договором. А отже, на нього також поширюється дія ст. 21 та ст. 102¹ КЗпП.

Однак слід зауважити, що працювати за кількома місцями роботи можна, якщо заборона не передбачена законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Тут слід враховувати заборони визначені спеціальним законодавством, наприклад, Законом України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» тощо.

Крім того, член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства, а член наглядової ради товариства – без згоди загальних зборів учасників бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства (п.п. 3 п. 5 ст. 40 Закону України від 06.02.2018 №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Окрім того, слід зважати й на антимонопольне законодавство. Докладно про це читайте у статті «Призначення на керівні посади: коли потрібен дозвіл Антимонопольного комітету».

Чи можна прийняти за сумісництвом особу з інвалідністю?

Так, можна.

Жодних заборон чинним законодавством не передбачено. Але слід враховувати, що особа з інвалідністю, працевлаштована за сумісництвом, не враховується у виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю!

Чи відображати сумісника в Списках військового обліку?

Так.

Чинне законодавство не містить обмежень щодо ведення військового обліку сумісників (Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, далі – Порядок № 1487).

Отже, коли приймаєте на роботу сумісника, який є призовником, військовозобов’язаним чи резервістом, обов’язково згадуємо про військовий облік і починаємо вести його щодо такого сумісника. А саме:

1. Перевіряємо наявний військово-обліковий документ під час працевлаштування (робимо копію чи беремо роздруківку е-ВОД).
2. Ознайомлюємо з Правилами військового обліку при працевлаштуванні (бажано під підпис).
3. Подаємо повідомлення про прийняття на роботу призовника, військовозобов’язаного чи резервіста за додатком 4 до Порядку №1487.
4. Ведемо військовий облік в Списках персонального військового обліку за додаток 5 до Порядку №1487.

Увага! Спеціальним чином виокремлювати сумісників у Списках військового обліку не потрібно

Чи вносити запис про прийняття до трудової книжки сумісника?

Це потрібно було б робити на вимогу працівника, але реалізувати досить складно.

З 10.06.2021 року при прийнятті працівника на роботу трудові книжки не приймаємо на зберігання, а записи до них вносимо на вимогу працівника. Однак жодних змін до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58 (далі – Інструкція № 58), так і не внесено.

За загальним правилом на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуть тільки за місцем основної роботи (п. 1.1 Інструкції №58). Робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим рядком (п. 2.14 Інструкції №58). Тобто запис можна внести тільки про період роботи.

Отже, при працевлаштуванні за сумісництвом, навіть якщо працівник надає трудову книжку, роботодавець не вносить запис до трудової книжки. Ба більше, навіть з практичного погляду це має складну реалізацію.

Водночас з огляду на те що інформація про працевлаштування сумісника відображається у додатку 5 до Об’єднаної звітності з ЄСВ, ПДФО та військового збору й звідти потрапляє до електронної трудової книжки працівника, не вбачаємо жодних проблем у невідображенні дати початку, дати звільнення або навіть часу роботи особи за сумісництвом у паперовій трудовій книжці.

Яна ЯРОШЕНКО, головний редактор сайту kadroland

Шаблони та зразки документів:

Заява про прийняття на роботу за сумісництвом на умовах повного робочого часу

Наказ про прийняття на роботу за сумісництвом на умовах повного робочого часу

Заява про прийняття на роботу за сумісництвом на умовах неповного робочого часу

Повідомлення про зміну облікових даних (при прийнятті на роботу)

Трудовий договір про роботу за сумісництвом між працівником і ФОП

Статті на тему:

Сумісництво у сучасних умовах: (не)обмеження, працевлаштування та особливості роботи