
Експерт
Тетяна ГульКонсультант з питань оплати праці та трудового законодавства, редактор 7еminar та kadroland
Інколи роботодавець хоче змінити діючу форму або систему оплати праці. Наприклад, замінити погодинну оплату на відрядну, або додати ще одну форму оплати праці. Як правильно це впровадити? Які накази слід видати? З ким погоджувати та як повідомити працівникам? В цій статті підкажемо роботодавцю алгоритм дій

Для початку згадаємо, що є системою оплати праці та які бувають форми оплати праці. Звернемося до Методичних рекомендацій щодо оплати праці працівників малих підприємств, схвалений наказом Мінпраці від 13.08.2004 № 186 (далі – Методрекомендації № 186).
Система оплати праці – це визначений взаємозв'язок між показниками, що характеризують міру (норму) праці та міру його оплати в межах і понад норми праці, які гарантують одержання працівником заробітної плати у відповідності з фактично досягнутими результатами праці (відносно норми), погодженої між працівником і роботодавцем ціною його робочої сили.
Форма оплати праці – це той чи інший вид систем оплати, згрупований за ознаками основного показника обліку результатів праці при оцінці виконаної працівником роботи з метою її оплати.
Найрозповсюдженішими формами оплати праці є почасова та відрядна форми оплати праці. При почасовій формі оплати праці вимірником результатів праці є кількість відпрацьованого часу. При відрядній – кількість виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг).
Своєю чергою, для кожної форми оплати праці застосовують певні системи оплати праці. Для відрядної форми – це пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма відрядна, акордна. Для почасової форми оплати праці застосовують просту почасову систему оплати праці, почасово-преміальну.
Крім того, при оплаті праці потрібно пам’ятати і про диференціацію розмірів оплати праці. Згідно зі ст. 96 Кодексу законів про працю України основою організації оплати праці в Україні є тарифна система та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, професійні стандарти та кваліфікаційні характеристики (за відсутності професійних стандартів). Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Яку обрати систему та форму оплати праці підприємства визначають самостійно. Форми та системи оплати праці встановлюють в колективному договорі з дотриманням норм та гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами (ч. 2 ст. 97 КЗпП і ст. 15 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці»). Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, то форми та системи оплати праці встановлюють у локальному документі, погодженому з виборним органом первинної профспілкової організації або представником трудового колективу. Наприклад такі питання можна узгодити в Положенні про оплату праці.
Звісно, що коли підприємство починає працювати, роботодавець може встановити одну систему та форму оплати праці, а згодом з’ясовується, що потрібна інша система та форма оплати праці. Або, наприклад, працівникам були встановлені посадові оклади (місячні тарифні ставки), а роботодавець вирішив оплачувати їх роботу за годинними або денними тарифними ставками. Тобто, форма як була почасовою, так і залишилась, а спосіб нарахування зарплати буде змінено.
Такі зміни можна вносити. Головне – все правильно оформити. Адже зміна форми оплати праці, наприклад, з відрядної на погодинну – це не просто управлінське рішення, а істотна зміна умов праці, яка потребує офіційного оформлення. Якщо на підприємстві діє колективний договір, такий крок передбачає обов’язкове внесення змін до нього відповідно до чинного законодавства.
В цьому питанні потрібно керуватись КЗпП та Законом України «Про колективні договори» від 01.07.1993 № 3356-XII (далі – Закон про колдоговори)
Зміни та доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їхньої дії можуть вноситися лише за взаємною згодою сторін у порядку, визначеному колективним договором, угодою (ст. 14 Закону про колдоговори).
У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема щодо (ст. 7 Закону про колдоговори):
Тому у разі зміни форм та систем оплати праці потрібно внести зміни й до колдоговору. Тож наведемо алгоритм дій для роботодавця.
Крок 1. Ініціювання змін.
Зміни можуть ініціювати як роботодавець, так і профспілка або уповноважений від трудового колективу. Ініціатор надсилає офіційне письмове повідомлення іншій стороні з пропозицією почати переговори.
При чому перед цим важливо зрозуміти та обґрунтувати доцільність зміни форми та системи оплати праці. Адже від цього залежить підвищення мотивації працівників до високопродуктивної праці, а також ефективність виробничої, підприємницької, торгівельної або комерційної діяльності підприємства.
Вибір форми оплати праці залежить від особливостей підприємства, його виробничої ситуації.
Наприклад, почасова оплата праці підходить для підприємств у сфері торгівлі, сфері надання послуг, для офісних працівників та адмінперсоналу. Її впроваджують при складній інтелектуальній, творчій праці. Разом із тим, вона не стимулює збільшення виробництва, у разі відсутності продуманої системи преміювання призводить до «зрівнялівки» в оплаті праці.
Відрядна оплата праці сприяє збільшенню виробітку. Її застосовують, як правило, у робітників у сфері виробництва, промисловості, сільського господарства тощо. Проте вона може призводити до збільшення продукції та зниження її якості, складніша у побудові, вимагає кваліфікації нормувальників тощо.
Тож запровадження тієї чи іншої форми / системи оплати праці залежить від багатьох факторів (психологічних, соціальних, економічних).
Крок 2. Початок переговорів
Після отримання пропозиції щодо змін щодо системи оплати праці інша сторона повинна розпочати переговори. Такі переговори слід розпочати не пізніше ніж через 7 днів після отримання повідомлення (ст. 10 Закону про колдоговори).
Крок 3. Створення (формування робочої комісії).
Наказом керівника підприємства створюється комісія з представників обох сторін для підготовки проєкту змін. Склад цієї комісії визначається сторонами.
Зверніть увагу, що представники сторін, які беруть участь у переговорах, звільняються від основної роботи зі збереженням середнього заробітку та включенням цього часу до трудового стажу (ст. 12 Закону про колдоговори).
Крок 4. Підготовка проєкту змін
Робоча комісія:
Крок 5. Обговорення з трудовим колективом
Проєкт змін обговорюється у трудовому колективі та виноситься на розгляд загальних зборів (конференції) трудового колективу. Довести проєкт змін до працівників можна через збори або іншими способами (інформаційні стенди, розсилки на електронну пошту тощо). Крім того, робоча комісія може розглядати зауваження та пропозиції від працівників.
Крок 6. Схвалення змін
Після врахування зауважень працівників зміни затверджуються загальними зборами. Представники сторін підписують документ протягом 5 днів (ст. 13 Закону про колдоговори).
Крок 7. Реєстрація
Підписані зміни обов’язково підлягають повідомній реєстрації в місцевому органі влади (ст. 15 КЗпП, п. 1 Порядку повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів, затверджені постановою КМУ від 13.02.2013 № 115).Реєстрація таких змін до колективного договору є необхідною для забезпечення можливості їх використання у разі виникнення трудових спорів.
Форма оплати праці (відрядна, погодинна тощо) визначає систему нарахування заробітної плати, тому будь-яка її зміна класифікується як істотна зміна умов праці. Так, ст. 32 КЗпП передбачено, що у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці працівник має бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
При чому до істотних умов праці відносять:
Отже, якщо на підприємстві вирішили запровадити нову систему оплати праці, внесли зміни до локальних документів, працівників, яких безпосередньо стосуються такі зміни, потрібно повідомити.
У мирний час про таку зміну слід повідомляти не пізніше, ніж за 2 місяці.
Проте в період дії воєнного стану повідомити працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці слід не пізніше, як до запровадження таких умов (ст. 3 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»). Тобто, повідомити про це потрібно хоча б за день до змін.
Повідомлення доцільно оформити документально та й ознайомити з ним працівника під підпис.
Законодавство не встановлює конкретних правил щодо форми та способу повідомлення працівника про зміну істотних умов праці. Проте, щоб уникнути непорозумінь або проблем у разі трудового спору, роботодавець повинен мати докази:
Доказами можуть бути (див. роз’яснення Держпраці):
Якщо працівники перебувають у відпустці чи у відрядженні і не мають змоги з’явитися на робоче місце для ознайомлення із повідомленням про зміну істотних умов, то можна направити їм рекомендовані листи із повідомленнями про вручення.
Отже, які документи оформити у разі зміни системи оплати праці?
Якщо працівник не погоджується на нові умови, роботодавець має право розірвати з ним трудовий договір за п. 6 ст. 36 КЗпП. При чому при звільненні за цією підставою працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі не менше за середній місячний заробіток (ст. 44 КЗпП). Детально розглядали цю тему тут.
Тетяна ГУЛЬ, редактор kadroland
Шаблони та зразки документів:
Наказ про створення робочої комісії з підготовки проєкту колективного договору
Наказ про зміну істотних умов праці
Повідомлення про зміну істотних умов праці
Повідомлення про зміну істотних умов (новий графік змінності)
Повідомлення про зміну істотних умов праці (переведення на іншу посаду)
Заява про відмову від продовження роботи в нових умовах праці
Наказ про звільнення при зміні істотних умов праці
Статті та консультації на тему:
Положення про оплату праці: розробити та затвердити
Положення про преміювання – розробка та затвердження
Зміна строків виплати зарплати: як це зробити правильно
Чи обов’язково повідомляти працівників про підвищення окладів
У працівника є відстрочка, але в «Резерв+» відображається червона стрічка про порушення. Чи можуть його затримати на вулиці та доставити до ТЦК? Чи можна сподіватися, що така людина з відстрочкою їм не цікава?

Статуси в «Резерв+» можуть показувати значно більше, ніж просто наявність чи відсутність порушення. Водночас у мережі поширюють «розшифровку» статусів – зелений, жовтий і червоний. Але чи дійсно саме так працюють ці позначки в застосунку? Розбираємося, які статуси насправді можна побачити в «Резерв+» та що вони означають

Близько 70% українських компаній досі використовують російські програми, що створює ризики для безпеки даних і підтримує економіку країни-агресора. Мінцифри зібрало українські альтернативи від резидентів Дія.City – від CRM та HR-систем до бухгалтерії, ERP і кібербезпеки. Розповідаємо, які рішення пропонують для заміни звичного російського софту та де шукати українські продукти

Після перевірки стану військового обліку роботодавець має організувати усунення виявлених недоліків та видати відповідний наказ. Дізнайтеся, у які строки потрібно повідомити про усунення недоліків і коли доцільно оформити такий наказ.

Отримання повістки не означає автоматичної мобілізації. Повістка – це офіційний виклик до ТЦК та СП, але її мета може бути різною. Тому перш за все варто перевірити, яка саме мета виклику зазначена у повістці

Не всі записи з паперової трудової книжки автоматично потрапляють до електронної. Якщо трудову не оцифровано, відомості про стаж не зникають, але під час призначення пенсії можуть виникнути додаткові клопоти з їх підтвердженням. Пояснюємо, що потрібно зробити працівнику та як перевірити результат оцифрування на порталі ПФУ

Для професії «Інспектор праці» пропонують окремий професійний стандарт із конкретними вимогами до освіти та професійної кваліфікації. У проєкті визначили, хто зможе здобути цю кваліфікацію, які завдання входитимуть до роботи інспектора та які вимоги встановлять до його професійного розвитку. Розбираємо, що саме передбачили та що важливо знати вже зараз

До 18 вересня триває обговорення проєкту постанови ПФУ, який визначає порядок повідомлення про набуття або втрату статусу підприємства трудової інтеграції осіб з інвалідністю чи підприємства захищеного працевлаштування. Проєкт передбачає нові форми повідомлень і заяв, а подавати їх пропонують через вебпортал ПФУ, Дію або в паперовій формі

Працівнику на підприємство надійшла повістка про виклик до ТЦК для уточнення даних. Наразі працівник перебуває у відпустці без ЗП. Підприємство втратило статус критично важливого, бронювання працівника вже не діє, тому він до ТЦК не піде. Що повинен зробити роботодавець, щоб не отримати штраф?

В Україні реформують систему кваліфікацій та оновлюють підходи до Класифікатора професій. За час проєкту проаналізували близько 9 200 записів, запустили цифрову версію Єдиного реєстру кваліфікацій та оновили структуру професійних стандартів. Наступний етап – зіставлення українських професійних кваліфікацій із європейською класифікацією ESCO

Постанова №1129 встановила різний порядок роботи залізничного транспорту залежно від рівня повітряної загрози. Одночасно Уряд рекомендував АТ «Укрзалізниця» затвердити порядок дій працівників та рекомендації для пасажирів, а також забезпечити персонал додатковими засобами індивідуального захисту

Як оформити звільнення працівника, який працює у нас за основним місцем роботи та як внутрішній сумісник і звільняється з обох посад? Скільки заяв пише працівник, скільки наказів про звільнення видавати, скільки записів про звільнення і які саме вносити при оперативному поданні в кабінеті ПФУ до електронної трудової книжки?

У 2027 році зарплати медичних працівників можуть зрости: у проєкті держбюджету передбачили кошти на підвищення їхніх базових виплат. Для лікарів називають суму до 30 тис. грн, для медсестер – до 20 тис. грн. Водночас остаточні параметри залежатимуть від ухваленого бюджету
