Повернення до роботи співробітника після демобілізації: що робити

Алгоритм дій у наведеній ситуації такий:

1. На підставі наданих працівником документів видайте наказ про скасування наказу про увільнення з дня, наступного за днем демобілізації.

2. Відсутність працівника на роботі має бути зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі. Законодавство не встановлює вимог до форми акта, тому він подається у довільній письмовій формі та підписується не менш ніж двома працівниками (наприклад, бухгалтером та директором). В акті має бути зафіксовано факт відсутності працівника на роботі протягом робочого дня. Акт про відсутність працівника на роботі оформлюється безпосередньо в день нез`явлення працівника на роботі. У таких документах обов`язково зазначаються не тільки дата, а й певний час відсутності працівника.
При цьому у разі невиходу працівника на роботу в табелі обліку робочого часу ставимо щодо нього позначку «НЗ».

3. Одразу після появи працівника на роботі уповноважена роботодавцем особа (як правило, працівник кадрової служби) має запропонувати працівникові надати письмові пояснення щодо відсутності на роботі. У разі відмови працівника від надання письмових пояснень щодо причин прогулу, необхідно скласти відповідний акт.

Законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі, тому в кожному випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається, виходячи з конкретних обставин. Вочевидь, на нашу думку, поважними причинами мають бути об`єктивні обставини, які безумовно перешкоджали працівнику з`явитися на роботу і не могли бути ним усунуті.

Звертаємо увагу, що відповідно до трудового законодавства, до працівників, які без поважних причин вчасно не стали до роботи, можуть застосовуватися дисциплінарні стягнення. Так, наприклад у разі прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин може застосовуватися звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Але, зверніть увагу, що дисциплінарні стягнення, це право роботодавця. Тобто він може і не застосовувати їх.

Варто зауважити, що при цьому не радимо приймати кардинальні рішення, тобто звільняти такого працівника за прогул, враховуючи можливий емоційно-психологічний стан людини, яка повернулася зі служби під час війни.

5. Відкоригуйте табель обліку робочого часу (далі - Табель).

Коли причини відсутності стають відомі, то Табель коригується наступним чином:

- якщо причина відсутності визначена як поважна, код «НЗ» можна змінити на код «І»;
- якщо причина не поважна – кодом «ПР» (прогул).

6. Видається наказ про повернення до виконання посадових (робочих) обов’язків, де зазначають дату фактичного виходу на роботу.

Зазначаємо, що до початку роботи необхідно провести інструктажі з охорони праці та техніки безпеки, пройти медичний огляд, про це обов’язково зазначається у наказі про вихід на роботу після закінчення проходження військової служби.

Додатково важливо ознайомити працівника з усіма чинними локальними нормативними актами, що регулюють його діяльність. Це включає правила внутрішнього трудового розпорядку, інструкції щодо використання обладнання чи матеріалів, а також будь-які зміни, які відбулися у період його відсутності. Такий підхід сприяє належному виконанню робочих обов’язків та запобігає порушенням.

УВАГА! Звільнити працівника з ініціативи роботодавця за прогул неможливо до тих пір допоки працівник не з`явиться на роботі та не надасть пояснень щодо причин своєї відсутності на роботі.

Звертаємо увагу, що закінченням військової служби для військовозобов’язаних є день виключення військовослужбовців зі списків особового складу військової частини, про що робиться відповідний запис до військового квитка. ( Стаття 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/stru#Stru) (далі - Закон № 2232).

Законом передбачено обов’язок працівника після демобілізації у п’ятиденний строк прибути до ТЦК та СП для постановки на військовий облік. (Частина 11 статті 26 Закону № 2232).

Відповідно до частини 2 статі 21 Закону № 2232 та частини 1 статті 119 КЗпП працівників увільняють від роботи на час, необхідний для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, зі збереженням за ними місця роботи, займаної посади та середньої заробітної плати. Тобто, за час від звільнення з військової служби до взяття працівника на військовий облік в ТЦК та СП (5 календарних днів) потрібно зберігати за ним не тільки місце роботи, займану посаду, а й середню зарплату. Таким чином, працівник має розпочати виконання обов’язків за трудовим договором на наступний день після дня взяття на військовий облік у ТЦК та СП після його звільнення з військової служби.

Раді допомогти, звертайтесь ще!