Якщо працівник не виходить на роботу протягом тижня та не відповідає на дзвінки, роботодавець повинен зафіксувати факт відсутності працівника і вжити заходів для з’ясування причин такої неявки.

Для цього з певною періодичністю оформлюється акт про відсутність працівника на робочому місці.

Крім того, з метою з’ясування причин відсутності, працівникові необхідно надіслати на його домашню адресу лист з повідомленням про вручення, у якому вимагати надати письмові пояснення щодо причин неявки на роботу.

У табелі обліку використання робочого часу робиться позначка «НЗ» — неявка з нез’ясованих причин.За цей період працівнику нічого не нараховується. До того ж період відсутності працівника на роботі з нез’ясованих причин не входить до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Отже, ця відпустка за такий період відсутності не накопичуєтеся.

Як тільки працівник з’явиться, треба з’ясувати причину його відсутності. Для цього пропонуйте працівнику надати письмові пояснення, а у разі відмови — скласти про це акт.

Після цього у роботодавця з’являється право на звільнення працівникам за прогул. Адже сам роботодавець оцінює, чи є ці причини відсутності поважними.

Якщо роботодавець визнає ці причини поважними, то потрібно буде скоригувати табель обліку використання робочого часу залежно від причини відсутності, наприклад, «ТН» — оплачувані лікарняні, «НН» — неоплачуваний лікарняний, «ІН» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством, наприклад військова служба за призовом (контрактом), «І» — інші причини неявок, які роботодавець визнав поважними. Тож далі працівник працюватиме у роботодавця так, ніби нічого і не було.

У разі ж якщо роботодавець приймає рішення про визнання цих причин неповажними, він має право звільнити працівника з власної ініціативи на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231).

Раді допомогти, звертайтесь ще!