Як впровадити неповний робочий тиждень для інваліда

Неповний робочий тиждень для працівника з інвалідністю 2 групи встановлюють за його заявою та за згодою роботодавця, оформлюючи це наказом і, за потреби, додатковою угодою до письмового трудового договору, без обов’язку двомісячного попередження, оскільки ініціатива йде від працівника.

Обґрунтування

1. Право працівника з інвалідністю на неповний час Відповідно до ст. 172 КЗпП роботодавець зобов’язаний на прохання особи з інвалідністю встановити їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці. Неповний робочий час (день/тиждень або їх поєднання) може встановлюватися за угодою сторін як при прийнятті, так і згодом за ст. 56 КЗпП.

2. Порядок дій для введення неповного робочого тижня за ініціативою працівника
Алгоритм дій для одного працівника:

1. Працівник з інвалідністю подає заяву про встановлення неповного робочого часу.
   У заяві зазначають:

   • вид режиму: «неповний робочий тиждень»;
   • конкретні робочі дні тижня;
   • години початку і закінчення роботи у ці дні;
   • дату, з якої просить встановити режим, і, за потреби, строк дії.

2. Роботодавець розглядає заяву і погоджується з режимом.
   Для осіб з інвалідністю відмова в такому проханні суперечитиме обов’язку, встановленому ст. 172 КЗпП.

3. Роботодавець видає наказ про встановлення працівнику неповного робочого тижня.
   У наказі слід:

   • послатися на заяву працівника та ст. 56 КЗпП як підставу встановлення неповного часу;
   • зазначити вид неповного часу (неповний тиждень), конкретні робочі дні та години роботи;
   • визначити дату початку дії режиму і, за потреби, строк (або зазначити «до окремого наказу»);
   • передбачити оплату праці пропорційно відпрацьованому часу, що відповідає ч. 2 ст. 56 КЗпП.

4. Якщо з працівником укладений письмовий трудовий договір — укладають додаткову угоду.
   У додатковій угоді, як радять практичні рекомендації, чітко фіксують зміну умов щодо режиму роботи і зазначають, що працівник погоджується на неповний робочий тиждень; така угода є невід’ємною частиною договору.

5. Ознайомлюють працівника з наказом під підпис і вносять зміни до табелю обліку робочого часу.
   У табелі відображають лише фактично відпрацьовані години та дні за новим режимом.

3. Чому не потрібне двомісячне попередження Повідомлення не пізніше ніж за 2 місяці, про яке йдеться у ч. 3 ст. 32 КЗпП, стосується зміни істотних умов праці за ініціативою роботодавця. Коли ж неповний робочий час встановлюють на прохання працівника, як зазначено у роз’ясненнях щодо застосування ст. 56 КЗпП, попередження за 2 місяці не є обов’язковим, і режим можна ввести з дати, про яку просить працівник, погодженої сторонами.

Рекомендація: у заяві та наказі прямо зазначайте, що неповний робочий тиждень установлюється на прохання працівника з інвалідністю, щоб уникнути претензій щодо порушення порядку зміни істотних умов праці.

Працівника з інвалідністю 2 групи можна перевести на неповний робочий тиждень у будь-яку погоджену дату, дотримавшись описаної процедури заяви, наказу й, за потреби, додаткової угоди.