Відображення вихідних днів у табелі під час відрядження закордоном

Вихідні дні під час закордонного відрядження в табелі позначайте як дні відрядження без годин роботи, а обов’язку перелічувати всі дні відпочинку в наказі немає, достатньо загального періоду відрядження.

Обґрунтування

1. Як табелювати вихідні дні у відрядженні У табелі час перебування у відрядженні позначають кодом «ВД» або «07», при цьому у вихідні дні можна не зазначати години роботи, якщо працівник фактично не працював, а був у дорозі чи відпочивав, адже строк відрядження включає і дні дороги та вихідні відповідно до п. 7 Інструкції. На практиці вихідні дні в період відрядження показують як «ВД» без годин, а додатковий день відпочинку за відрядження у вихідний — кодом «ІН» або іншим передбаченим локальним кодом.

2. Чи потрібно окремо фіксувати вихідні дні в наказі Наказ про відрядження є основним документом, у якому визначають ПІБ працівника, пункт призначення, мету та строк відрядження, розмір добових та інші умови, і він підтверджує увесь період відрядження, що вже включає всі календарні дні поїздки, у тому числі вихідні, згідно з пп. «а» пп. 170.9.1 Податкового кодексу України та ст. 121 Кодексу законів про працю. Обов’язкової вимоги окремо перераховувати в наказі всі вихідні дні протягом відрядження немає, достатньо зазначити загальні дати початку і закінчення, а за потреби — окремо зафіксувати лише особливі умови (наприклад, спеціальне залучення до роботи у вихідний).

3. Варіативність локальних правил Типова форма табеля № П-5 затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489 має рекомендаційний характер, тому роботодавець може деталізувати позначення для вихідних та днів відпочинку у власному положенні про табельний облік, зберігаючи базові коди «ВД» для відрядження і коди для додаткових вихідних, передбачених локальними актами.

За потреби ви можете додатково деталізувати в локальних документах порядок табелювання днів відрядження і компенсаційних днів відпочинку.