Оформлення режиму роботи для торговельних агентів з роз'їзним характером

Для торговельних агентів доцільно встановити роз’їзний характер роботи, закріпивши це в трудовому договорі, колективному договорі та посадовій інструкції з описом постійних поїздок за маршрутами в межах області і можливістю доплати за такий режим роботи.

Обґрунтування

1. Чому краще роз’їзний характер, а не постійні відрядження. Постійні поїздки за межі населеного пункту, але в межах області, є типовою щоденною роботою агентів, а не тимчасовими поїздками, як при відрядженні. Службові поїздки працівників, чия робота має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено трудовим чи колективним договором, що випливає з підходу, закладеного в Інструкції № 59. Це дозволяє не оформлювати кожен виїзд наказом про відрядження та замінити добові надбавкою за роз’їзний характер.

2. Як зафіксувати режим роботи з роз’їзним характером. Роз’їзний характер роботи роботодавець встановлює самостійно і закріплює:

   • у колективному договорі або положенні про оплату праці (умови, розмір і порядок виплати надбавки);
   • у трудовому договорі (умова, що робота постійно виконується в дорозі, на об’єктах клієнтів тощо);
   • у графіках роботи, із дотриманням норм тривалості робочого часу, визначених КЗпП (наприклад, 40 годин на тиждень за ст. 52 КЗпП, на яку посилається матеріал з оплати праці водіїв: ст. 52).

3. Що прописати в посадовій інструкції торговельного агента. У посадовій інструкції доцільно окремим розділом «Умови праці» або «Особливості роботи» зазначити:

   • що робота має роз’їзний (пересувний) характер;
   • що основні обов’язки виконуються шляхом щоденних поїздок за затвердженими маршрутами в межах області;
   • що працівник зобов’язаний виїжджати за межі населеного пункту, де розташована компанія/база, та повертатися після виконання маршруту;
   • посилання на внутрішній документ (колективний договір, положення про оплату праці), яким передбачено надбавку за роз’їзний характер роботи згідно з підходом, що застосовується до надбавок за постійну роботу в дорозі відповідно до постанови КМУ № 490.

4. Надбавка за роз’їзний характер як елемент режиму. Для підтвердження саме роз’їзного режиму доцільно:

   • установити працівникам надбавку за роз’їзний (пересувний) характер робіт у відсотках до окладу або у фіксованій сумі;
   • не перевищувати граничні орієнтири, встановлені постановою КМУ № 490 для надбавок працівникам, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, з урахуванням того, що для госпрозрахункових підприємств орієнтиром можуть бути неоподатковувані добові за пп. «а» пп. 170.9.1 Податкового кодексу України.

У вашій ситуації оптимально прописати для агентів постійний роз’їзний характер роботи, закріпити це у внутрішніх документах і посадових інструкціях та застосовувати надбавку замість регулярних відряджень.