Відрахування із заробітної плати через запізнення та відсутності працівника

За систематичні запізнення або безпідставну відсутність працівника роботодавець не може просто утримувати із заробітної плати певну суму як «штраф».

Відрахування із зарплати допускаються лише у випадках, прямо передбачених законодавством згідно ст. 127 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n739), ст. 22 Закону про відпустки (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n239).

Запізнення чи прогул самі по собі не є підставою для довільного відрахування із нарахованої працівникові заробітної плати.

Водночас за час, протягом якого працівник без поважних причин не працював, заробітна плата за цей час не нараховується, оскільки оплачується фактично відпрацьований час. Тому, наприклад, якщо працівник запізнився на дві години, це не є «штрафом», але за невідпрацьовані години зарплата не нараховується. Тому що роботодавець повинен вести фактичний облік робочого часу

Систематичні запізнення та інші порушення трудової дисципліни можуть бути підставою для застосування дисциплінарного стягнення. За загальним правилом це догана або звільнення згідно ст. 147 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n841). Зокрема, прогулом є відсутність на роботі без поважних причин більше трьох годин протягом робочого дня, що може бути підставою для звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231).

Зменшувати баланс щорічної відпустки через запізнення або відсутність на роботі не можна. Дні щорічної відпустки не є способом покарання працівника за порушення трудової дисципліни. Роботодавець не може самостійно «списати» з його відпустки певну кількість днів за запізнення чи прогули.

Інша ситуація — коли при звільненні працівник уже використав щорічну відпустку наперед. У такому випадку ст. 127 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n739) передбачає можливість відрахування із зарплати за невідроблені дні відпустки у випадках, установлених законом. Це не пов’язано із запізненнями чи прогулами.

Щодо щорічної відпустки, необхідно розмежовувати короткочасне запізнення та неявку протягом усього робочого дня.

Якщо працівник, наприклад, запізнився на одну годину, а потім продовжив працювати та відпрацював решту робочого дня, така година не оплачується, але цей день не виключається повністю зі стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Адже ст. 82 КЗпП передбачає зарахування до такого стажу часу фактичної роботи протягом відповідного робочого року.

Якщо ж працівник без поважних причин не з’явився на роботі протягом усього робочого дня, цей період оформлюється відповідним кодом неявки в табелі (до з’ясування причин — за правилами, встановленими у роботодавця, а після встановлення факту прогулу — як прогул). Період прогулу без поважних причин не є часом фактичної роботи, тому до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, він не зараховується відповідно до ст. 9 Закону про відпустки (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70).

Раді допомогти, звертайтесь ще!