Допуск працівника з інвалідністю без ІПР: законність та ризики

Порушенням такий допуск не буде, якщо є чинна довідка МСЕК і медичний висновок про придатність до роботи, але роботодавцю бажано додатково зафіксувати, що працівник не заявляє потреби в особливих умовах праці.

Обґрунтування

1. ІПР не є обов’язковою умовою для працевлаштування. Закон про працю не ставить наявність ІПР як обов’язкову передумову укладення трудового договору з особою з інвалідністю. Документом, що підтверджує статус інвалідності для трудових пільг, є довідка МСЕК, видана до 01.01.2025, або витяг з рішення експертної команди про встановлення інвалідності, виданий після 01.01.2025, на що прямо орієнтує трудова практика та податкові норми, зокрема щодо пільгової ставки ЄСВ 8,41 % за Інструкцією № 449 Мінфіну.

2. ІПР має рекомендаційний характер для особи, але є обов’язковою для роботодавця лише за зверненням працівника. Стаття 23 Закону № 2961-15 передбачає, що особа з інвалідністю має право відмовитися від будь-якого виду, форми та обсягу способів та засобів адаптації середовища, передбачених її індивідуальною програмою реабілітації, від її частини або від усієї програми. У цій же статті зазначено, що програма є обов’язковою для підприємств, установ, організацій, де особа з інвалідністю працює, але саме в частині забезпечення передбачених у ній заходів. Якщо ІПР відсутня і працівник її не подає, у роботодавця немає об’єкта для виконання.

3. Роботодавець виконує обов’язок із охорони праці через обов’язковий медогляд. Вимоги охорони праці щодо допуску до роботи виконуються, коли працівник проходить обов’язковий медичний огляд і за його результатами визнаний придатним до роботи за відповідною посадою. За таких умов заборона укладати трудовий договір «з огляду на протипоказання за станом здоров’я» не спрацьовує, бо протипоказань немає, а окремі рекомендації ІПР просто відсутні. Це узгоджується з підходом, за якого потреба в допоміжних засобах і заходах реабілітації визначається або в ІПР, або в рамках оцінювання повсякденного функціонування за Законом № 4170-20.

4. Доцільно взяти письмову заяву працівника. Щоб мінімізувати ризики, рекомендується отримати від працівника заяву, що він:

   • поінформований про умови праці й характер роботи;
   • не потребує створення спеціальних умов праці чи адаптації робочого місця відповідно до стану здоров’я;
   • ІПР не надає й особливих вимог/обмежень наразі не заявляє.
     Такий підхід відповідає логіці статті 23 Закону № 2961-15 щодо права особи відмовлятися від способів та засобів адаптації середовища.

Допуск працівника з інвалідністю до роботи без ІПР за наявності довідки МСЕК і позитивного медичного висновку є правомірним, якщо роботодавець забезпечує загальну безпеку праці та документально зафіксує відсутність у працівника вимог щодо спеціальних умов.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?