Питання про сумісництво працівника у шкідливих умовах праці

Так, за чинними нормами працівник може працювати 8 год за основною посадою у шкідливих умовах і додатково 4 год за внутрішнім сумісництвом також у шкідливих умовах, оскільки зараз немає законодавчих обмежень тривалості роботи за сумісництвом для комерційних підприємств, у тому числі критично важливих.

Обґрунтування

1. Поняття сумісництва і відсутність загальних обмежень по годинах. Сумісництвом є виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час як у того самого, так і в іншого роботодавця, при цьому закон прямо дозволяє як внутрішнє, так і зовнішнє сумісництво за ч. 1 ст. 102-1 КЗпП. Для працівників комерційного сектору спеціальних лімітів щодо тривалості роботи за сумісництвом не встановлено, тому можлива й повна зайнятість за сумісництвом, якщо де-факто години основної роботи і сумісництва не перетинаються.

2. Скасування колишніх обмежень для держсектора. Раніше існували обмеження тривалості роботи за сумісництвом для працівників державних підприємств, установ і організацій, які затверджувалися постановою КМУ від 03.04.1993 № 245 та Положенням, затвердженим наказом від 28.06.1993 № 43, але ці акти скасовані, тому зараз навіть для держсектора загальних норм на кшталт «не більш як 0,5 ставки» немає, а для комерційних роботодавців таких обмежень не було й раніше див. постанову КМУ від 03.04.1993 № 245 як приклад скасованої регуляції.

3. Критично важливий статус підприємства не вводить окремої заборони. Статус критично важливого для економіки сам по собі не змінює загальних норм про сумісництво і не містить спеціальної заборони поєднувати кілька шкідливих професій на одному підприємстві, тому для такого роботодавця діють ті самі правила КЗпП щодо сумісництва, що й для інших суб’єктів господарювання.

4. Охорона праці й реальний ризик перевантаження. Роботодавець зобов’язаний забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці, у тому числі при організації роботи в шкідливих цехах, а також систематичний інструктаж з охорони праці й контроль за впливом шкідливих факторів згідно зі статтею 153 КЗпП. Тому, попри відсутність прямої правової заборони на 12-годинну зайнятість у шкідливих умовах, роботодавцю варто оцінити рівень виробничих ризиків, результати атестації робочих місць та медичних оглядів і за потреби обмежувати тривалість роботи локальними актами чи колдоговором.

У вашій ситуації правові норми не забороняють таке внутрішнє сумісництво, але роботодавець має зважити санітарно-гігієнічні ризики і вимоги охорони праці.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?