Табелювання лікарів: документи та особливості процесу обліку робочого часу

Для лікарів первинної й вторинної ланки облік робочого часу ведуть у Табелі за формою П‑5 або за власною формою, а тривалість робочого тижня та норми годин визначають за спеціальним наказом МОЗ та КЗпП, з урахуванням конкретної посади й умов роботи.

Обґрунтування

1. Форма табеля і можливість власної форми. Для медзакладів рекомендують використовувати типову форму табеля № П‑5, затверджену наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489, але ця форма є рекомендаційною, тому на її основі можна розробити власну, якщо вона забезпечує повний та достовірний облік робочого часу лікарів первинної та вторинної допомоги, усіх змін, відпусток, відпрацювань тощо (наказ від 05.12.2008 № 489).

2. Норми робочого часу лікарів як основа для табелювання. Скорочену тривалість робочого часу медикам гарантує ч. 2 ст. 51 КЗпП, а конкретні норми (38,5 години, 33 години, 36 годин тощо) для працівників закладів охорони здоров’я, включно з лікарями первинної та вторинної ланки, установлено наказом МОЗ «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я» від 25.05.2006 № 319 (Наказ № 319); у табелі лікарів потрібно відображати факт відпрацювання саме цих норм, з урахуванням, чи лікар веде лише амбулаторний прийом (33 години), чи має інші функції (38,5 години, 36 годин за шкідливих умов тощо).

3. Особливості скороченого робочого тижня для медиків. Для більшості лікарів вторинної допомоги в закладах охорони здоров’я встановлено 38,5 години на тиждень (наприклад, лікарі‑хірурги стаціонару), для лікарів, що ведуть виключно амбулаторний прийом (типова ситуація для первинної ланки), — 33 години на тиждень, а для працівників у шкідливих умовах тривалість робочого тижня встановлюють за результатами атестації робочих місць; ці норми прямо випливають із п. 1.1, 1.2 та 1.3 Наказу № 319, на який спираються профільні роз’яснення (п. 1.1 Наказу №319).

4. Підстави для заповнення табеля. Записи в табелі лікарів мають ґрунтуватися на наказах роботодавця (прийняття, переведення, зміна режиму робочого часу, встановлення підсумованого обліку, відпустки, відрядження, чергування), листках непрацездатності, графіках змінності, атестації робочих місць (для шкідливих умов), а також положенні про табельний облік, у якому встановлюють відповідальних, порядок внесення даних і застосовувані коди, що прямо випливає з підходу до організації табельного обліку в медзакладах, побудованого на КЗпП та Наказі № 319.

5. Підсумований облік і змінні графіки для стаціонару. Для лікарів вторинної допомоги, які працюють за змінними графіками в стаціонарах, застосовують підсумований облік робочого часу за ст. 61 КЗпП і Методичні рекомендації, затверджені наказом Мінсоцполітики від 19.04.2006 № 138 (наказ від 19.04.2006 №138); у такому разі табель заповнюють на підставі затверджених графіків змінності, відображаючи фактичні години по кожній добі, щоб у межах облікового періоду загальна сума годин дорівнювала нормі, визначеній відповідно до Наказу № 319.

Коректне табелювання лікарів базується на поєднанні типової чи власної форми табеля з нормами скороченого робочого часу та затвердженими графіками роботи, оформленими належними наказами.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?