Правові нюанси звільнення викладача за прогули та статусом військовослужбовця

Маєте право звільнити такого працівника за прогул, але лише після того, як убезпечитеся, що його відсутність не пов’язана з реальною військовою службою, і за умови повного дотримання процедури дисциплінарного стягнення.

Обґрунтування

1. Статус «знято з обліку» ≠ звільнення від військового обов’язку. Позначка «знято з обліку» зазвичай означає тимчасову зміну місця обліку або статусу, а не те, що особа не є військовозобов’язаною. Для таких працівників рекомендують вимагати звернення до ТЦК і розглядати їх як тих, що підлягають військовому обліку, включаючи їх до списків персонального обліку та повідомляючи ТЦК про прийняття/звільнення, як і щодо інших військовозобов’язаних, на підставі Порядку, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487. Сам факт такого запису не забороняє звільнення за прогул.

2. Звільнення за прогул можливе, якщо немає поважних причин. Прогулом вважається відсутність працівника на роботі понад три години протягом робочого дня без поважних причин, що дає право розірвати трудовий договір за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Військова служба є поважною причиною, тому, перш ніж звільняти, потрібно з’ясувати, чи працівник дійсно проходить службу (вимагати підтверджувальні документи, робити запити до ТЦК). Якщо підтвердження реальної служби немає, а роботодавець задокументував всі спроби зв’язку, відсутність можна кваліфікувати як прогул.

3. Обов’язкова процедура перед звільненням за прогул. Звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням, тому до нього обов’язково застосовують процедуру: фіксація відсутності актами та позначками в табелі, витребування письмових пояснень і фіксація відмови або неможливості їх отримати, дотримання строків – не пізніше одного місяця з дня виявлення і не пізніше шести місяців з дня проступку (ст. 147, 148, 149 КЗпП, посилання на ст. 148 і 149 є, зокрема, у матеріалі зі згадкою ст. 148 і 149 КЗпП). Лише після цього можна видати наказ про звільнення з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

4. Коли краще застосовувати п. 8-3 ст. 36 КЗпП. Якщо працівник фізично відсутній на роботі понад 4 місяці поспіль і протягом цього строку немає жодної інформації про причини відсутності, можливе припинення трудового договору за п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП. У цьому випадку не потрібно доводити, що причини є неповажними, і така підстава менш ризикована, якщо взагалі немає зв’язку і не виключена військова служба. Але зараз, якщо строк ще менше 4 місяців, застосувати цю норму не можна.

5. Обмеження під час воєнного стану стосуються інших випадків. Заборона звільнення за прогул стосується працівників, робоче місце яких розташоване на території активних бойових дій, де прямо заборонено звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП (ч. 3 ст. 5 Закону № 2136-ІХ). Якщо ваш заклад не знаходиться на території активних бойових дій, ця заборона не діє, і звільнення за прогул можливе за загальними правилами.

З урахуванням наведеного, алгоритм дій такий: письмово (і за можливості через ТЦК) перевірити, чи дійсно він військовослужбовець; якщо підтвердження служби немає, продовжувати фіксувати відсутність, витребувати пояснення і після виконання всієї процедури оформити звільнення за прогул, а за повної відсутності зв’язку понад 4 місяці – розглянути звільнення за п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?