Питання щодо продовження державної служби та звільнення працівника

Припинення служби такого державного службовця оформлюється наказом без його заяви, підстава звільнення — пункт 7 частини першої статті 83 Закону про державну службу, службова записка щодо продовження/непродовження строку не є обов’язковою за законом, а вихідну допомогу у розмірі середньої місячної зарплати має виплатити ваш орган при звільненні за цією підставою, а не роботодавець за попереднім місцем служби.

Обґрунтування

1. Чи обов’язкова службова записка щодо продовження/непродовження строку служби.
   Закон лише встановлює, що державний службовець може бути залишений на службі після досягнення 65 років за рішенням суб’єкта призначення, яке приймається щороку до певної граничної вікової межі, підвищеної у період воєнного стану до 75 років за спеціальною вказівкою в частині четвертій статті 83 Закону № 889-19. Норма не визначає форми ініціювання такого рішення, тому службова записка кадрової служби чи керівника підрозділу не є прямою вимогою закону, але може бути передбачена внутрішніми актами органу як службова процедура.

2. Чи потрібна заява державного службовця для звільнення після закінчення строку продовження.
   Припинення служби у разі виходу на пенсію або досягнення 65-річного віку віднесено до самостійної підстави — пункт 7 частини першої статті 83 Закону про державну службу, яка не є ініціативою працівника чи роботодавця, а настанням передбаченої законом обставини. У такому випадку суб’єкт призначення видає наказ про звільнення на підставі цієї норми без заяви працівника, при цьому саме рішення (наказ) потрібне для припинення служби, але заяву державного службовця вимагати закон не зобов’язує.

3. Правильна підстава звільнення у наведеній ситуації.
   Державний службовець 10.12.1959 року народження досяг 65-річного віку 10.12.2024 року, а отже призначення у червні 2026 року відбулося вже в період, коли він може перебувати на службі лише за щорічним рішенням суб’єкта призначення відповідно до частини четвертої статті 83 Закону про державну службу. Закінчення строку продовження перебування на службі в цій ситуації фактично є реалізацією підстави, визначеної пунктом 7 частини першої статті 83 цього Закону (досягнення граничного віку/вихід на пенсію), тому звільнення слід оформляти саме за цим пунктом.

4. Чи зобов’язані ви виплатити вихідну допомогу і як враховується попереднє місце служби.
   Частина третя статті 83 Закону про державну службу передбачає виплату вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати при звільненні за пунктами 6 і 7 частини першої цієї статті, тобто зокрема при звільненні у зв’язку з виходом на пенсію/досягненням 65 років. На попередньому місці роботи особу звільнили у зв’язку з переведенням (пункт 5 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України разом зі статтею 41 Закону про державну службу), що не належить до підстав, перелічених у частині третій статті 83 Закону про державну службу, тому попередній орган не мав обов’язку виплачувати вихідну допомогу. У вашому органі при звільненні цієї особи за пунктом 7 частини першої статті 83 Закону про державну службу потрібно нарахувати і виплатити їй вихідну допомогу в розмірі однієї середньої місячної заробітної плати.

Такий підхід дозволяє коректно оформити припинення служби і виконати вимоги щодо виплати гарантійних сум.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?