Загальні підстави для звільнення з ініціативи роботодавця викладені у ст. 40 КЗпП (zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 – це, приміром, скорочення чисельності або штату працівників; виявлена невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи; систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення; прогулу (у т. ч. відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах (якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні); поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення; призову або мобілізації роботодавця – фізичної особи під час особливого періоду; встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування; вчинення працівником мобінгу (цькування), встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили. Але зверніть увагу, що у Вас обов'язково має бути наявною певна із зазначених підстав – одного лише бажання для звільнення за ініціативою роботодавця (на відміну від звільнення за ініціативою працівника) замало.

Раді допомогти, звертайтесь ще!